§ 10. Індійський океан (підручник)
§ 10. Індійський океан
1. Пригадайте, хто з мореплавців-європейців уперше перетнув Індійський океан.
2. У яких кліматичних поясах розташований Індійський океан?
3. Які вітри називають мусонами?
Площа океану – 76,2 млн км 2 .
Середня глибина – 3 700 м.
Максимальна глибина – 7 729 м.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Індійським океан нарекли за назвою величезної, казково багатої країни Індії, береги якої він омиває. А сама Індія дістала таку назву від річки Інд, що протікає «країною індів». Така назва океану вперше з’явилася на португальській карті 1490 р. До цього океан називали Великою затокою, Еритрейським морем, Індійським Червоним морем, Південним морем.
Індійський океан розміщується між Африкою, Азією, Австралією і Антарктидою. На відміну від Тихого і Атлантичного, він лежить переважно у Південній півкулі. Індійський океан широко сполучається з Тихим і Атлантичним. Але він не має зв’язку з Північним Льодовитим океаном – доступ до нього заступає Євразія. Індійський океан є третім за величиною океаном Землі.
На півночі берегова лінія океану розчленована Бенгальською і Перською затоками, Аравійським і Червоним морями, що глибоко врізаються в суходіл. Островів порівняно мало. Найбільші з них – Мадагаскар і Шрі-Ланка – мають материкове походження. Є також вулканічні та коралові острови.
Мал. Індійський та Тихий океан и
Мал. Суецький канал з‘єднує акваторії Атлантичного та Індійського океанів
Робота з картою
1. Визначте основні особливості географічного положення океану.
2. Узбережжя Індійського океану – район стародавніх цивілізацій. Назвіть давні держави світу, що виникли на його берегах.
3. Як розташовані серединно-океанічні хребти? На які улоговини вони поділяють западину океану?
4. Яку особливість має шельф Індійського океану? Які затоки й острови знаходяться на шельфі? Яке з морів Індійського океану більшою своєю частиною розташоване на шельфі?
5. Які течії виникають взимку в північній частині океану? Як змінюється їх рух влітку?
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Є відомості, що Індійський океан люди почали освоювати ще за 3 тис. років до н. е. Його водами єгипетські, фінікійські, індійські мореплавці та купці доставляли спеції, слонову кістку, тканини. У ХV ст. китайський мореплавець Жен Хо плавав Індійським океаном до берегів Індії і далі – до Африки. А в 1498 р. португалець Васко да Гама став першим європейців, який перетнув Індійський океан і досягнув берегів Індії. У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук зробив перші проміри глибин океану.
Всебічне ж вивчення Індійського океану океанологами почалося у ХІХ ст. Англійські, німецькі та російські експедиції на науково-дослідних суднах вивчали будову дна, властивості вод і органічний світ океану. Нині вчені різних країн світу продовжують досліджувати океан за допомогою підводних апаратів та штучних супутників Землі.
БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА . Індійський океан лежить у межах трьох літосферних плит – Африканської, Індо-Австралійської і Антарктичної. На межі цих плит виникли серединно-океанічні хребти. Вони трьома гілками – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський хребет –розходяться від центру. Для хребтів характерні глибинні розломи, тому в цих районах часто трапляються землетруси і виверження вулканів. Розломи земної кори продовжуються в Червоному морі і далі на суходолі. Між підводними хребтами на дні лежать улоговини. Вони є горбистими рівнинами. На відміну від Тихого океану, в Індійському мало глибоководних жолобів. Максимальна глибина відмічена у Зондському жолобі (7 729 м), який знаходиться в східній частині океану.
Підводні окраїни материків, що обрамляють Індійський океан, тягнуться вузькою (до 100 км) смужкою шельфу і обриваються вниз крутими материковими схилами.
Цікава географія
Вчені вважають, що внаслідок руху літосферних плит приблизно через 50 млн років Індійський океан збільшиться у розмірах. Натомість Тихий океан зменшиться. Африка зміститься далі на північ, Австралія перетне екватор і з ’ єднається з Євразією. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.
КЛІМАТ І ВОДНІ МАСИ. Географічне положення є визначальним чинником у формуванні клімату Індійського океану. Північна частина океану лежить в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в жаркому тепловому поясі. Тому води там добре прогріваються, а моря і затоки найтепліші у Світовому океані. Найвищі температури вод спостерігаються у Червоному морі та Перській затоці – до +35 0 С.
Ця частина океану перебуває під значним впливом суходолу. Тому клімат там формують мусони – вітри, що змінюють напрямок за сезонами року. Влітку над прогрітим суходолом встановлюється низький тиск, а над відносно теплим океаном – високий. Тоді південно-західний вологий мусон дме з океану. Взимку, навпаки, над холодним суходолом виникає область відносно високого атмосферного тиску, ніж над океаном. В результаті утворюється сухий північно-східний мусон, що дме з материка. Тому в північній частині океану два сезони – спекотне, хмарне, дощове, штормове літо та тепла, тиха, суха, сонячна зима. У західній частині океану зароджуються тропічні циклони (урагани). Рухаючись на північ до південних берегів Азії, вони спричиняють великі руйнування.
Південна частина Індійського океану досить холодна внаслідок охолоджуючого впливу Антарктиди. Біля її берегів температура поверхневих вод становить –1,5 0 С. Межа плавучої криги доходить до 60 0 пд. ш., поширені айсберги. У помірних широтах протягом року панують сильні західні вітри, що спричиняють часті шторми.
Від співвідношення кількості атмосферних опадів і випаровування залежить солоність поверхневих вод океану. В екваторіальному поясі, де випадає найбільша кількість опадів (до 3 000 мм за рік), які опріснюють води, солоність становить 34 ‰.. У тропічному поясі опадів випадає мало, а випаровування велике, тому води там солоніші – 37 ‰. Найвищу солоність у світі має Червоне море – 42 ‰. Біля берегів Антарктиди солоність знижується через опріснення талими водами льодяного покриву.
ТЕЧІЇ. У північній частині океану течії тісно пов’язані з мусонами. Взимку під дією північно-східного мусону виникає потужна тепла Мусонна течія, яка переносить поверхневі води океану із сходу на захід. Влітку внаслідок південно-західного мусону вона слабне, натомість Сомалійська течія різко підсилюється і поверхневі води рухаються у зворотному напрямку – із заходу на схід. Таким чином мусони перебудовують систему поверхневих течій в океані за сезонами року: влітку рух води здійснюється за годинниковою стрілкою, а взимку – проти годинникової стрілки.
У південній частині Індійського океану утворюється колоподібний рух поверхневих вод проти годинникової стрілки, як і у Тихому та Атлантичному океанах у цих широтах.
Мал. Індійський та Тихий океан и. Течії
ОРГАНІЧНИЙ СВІТ . Води Індійського океану є середовищем існування різноманітних рослин і тварин. Бурі, зелені та червоні водорості облямовують береги материків і островів, утворюючи підводні луки. Серед сотень видів риб поширені сардинела, скумбрія, ставрида, нототенія, окунь, тунець, корифена. У відкритому океані живуть різні види акул і летючі риби.
Особливо багате життя вирує у прибережних районах і на мілководді поблизу коралових рифів. Там мешкають каракатиці і кальмари, лангусти і креветки, морські зірки і морські їжаки. Морські змії, які живляться рибою, дуже отруйні (їх отрута в 12 разів смертоносніша за отруту кобри). Є гігантські черепахи та дельфіни. У помірних і приполярних широтах поблизу Антарктиди багато китів і тюленів.
Мал. Морська зірка
Мал. В теплих водах Мозамбікської затоки
ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. На відміну від інших океанів, біологічні ресурси Індійського океану мало вивчені і використовуються недостатньо. Зокрема вилов риби, за підрахунками фахівців, можна збільшити у кілька разів.
За запасами і видобуванням нафти і газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океані. Його Перська затока стала візитною карткою морського нафтовидобутку. На її шельфі освоюються одні з найбільших у світі нафтогазові родовища. Нафта й газ вивозяться танкерами у різні країни. У прибережних районах добувають олов’яну руду та фосфорити.
Країни, що розташовані на північно-західному узбережжі Індійського океану в жаркому тропічному поясі, потерпають від нестачі прісної води. Тому там навчилися опріснювати солону морську воду.
Через Індійський океан пролягли численні морські шляхи світового значення. Рукотворний Суецький канал з’єднує Червоне море Індійського океану із Середземним морем Атлантичного океану. Він скоротив шлях з Європи в Азію на 9 000 км. Північні узбережжя океану – чудові місця відпочинку. Цьому сприяють теплий клімат, прекрасні піщані пляжі, мальовничі краєвиди островів, унікальний підводний світ (мал. 38).
ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ОКЕАН. Індійський океан – це акваторія, де видобуваються і якою транспортуються величезні обсяги нафти. Так, із Перської затоки, яка всіяна нафтовими вишками і платформами, щогодини проходять 6 навантажених нафтою танкерів. Щорічно з неї вивозиться близько 1 млрд тонн нафти. Це неминуче призводить до забруднення нафтопродуктами (бензином, мазутом) і нафтою океанічних вод . Виливи нафти трапляються внаслідок аварій при транспортуванні. Нафта, що легша за морську воду, розливається по її поверхні тонкою плівкою. Плівка не пропускає повітря. Це призводить до загибелі морських мешканців, що потрапили в зону її поширення.
Очищення води від нафтового забруднення здійснюють за допомогою спеціальних суден-сміттєвловлювачів, що збирають сміття і плаваючу нафту з поверхні. Проте такі заходи повинні бути більш інтенсивними і своєчасними.
Запитання і завдання
1. Порівняйте географічне положення Індійського океану з розташуванням Тихого і Атлантичного океанів. Який вплив на природу Індійського океану здійснює його географічне положення?
2. Поясніть, як залежать від клімату температура і солоність поверхневих вод Тихого океану.
3. Використовуючи карту, назвіть якими течіями утворені коло обіги води в Індійському океані в Північній і Південній півкулях. Чому в північній частині Індійського океану виникають мусонні вітри. Як змінюються під їх впливом поверхневі течії?
4. Розкажіть про тваринний світ Індійського океану. Які основні промислові риби там виловлюють?
5. Які мінеральні ресурси видобувають на шельфі Індійського океану? Як це пов’язано із забрудненням океанічних вод?
6. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:
а) яке простягання мають серединно-океанічні хребти в Індійському океані;
б) на які улоговини вони ділять западину океану;
в) які острови є вершинами серединно-океанічних хребтів.
1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Мадагаскар, Шрі-Ланка; заток – Бенгальська, Перська; морів – Аравійське, Червоне; підводних хребтів – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський.
2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Мусонна, Сомалійська.
Источник
ТЕМА 3. ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН
Конспект № 50
Індійський океан. Географічне положення. Рельеф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей на прилеглих материках
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
Учень/учениця:
• називає характерні риси географічного положення океану, його природні ресурси;
• наводить приклади форм рельєфу дна океану, течій, представників органічного світу;
• позначає і показує на карті вже відомі географічні об’єкти, а також:
підводні хребти: Західно-Індійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний; Зондський глибоководний жолоб;
течії: Сомалійська, Мадагаскарська, Мусонна, Західно-Австралійська;
• характеризує особливості рельєфу дна, клімату, водних мас, руху океанічних течій океану;
• порівнює особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами;
• пояснює вплив океану на прилеглі материки, своєрідність органічного світу;
• оцінює вплив людської діяльності на природу океану.
Індійський океан. Географічне положення. Індійський океан розташовано переважно в Південній півкулі. Він є третім за величиною у світі з площею близько 76 млн км 2 . На південному сході та заході широкими водними коридорами його з’єднано з Атлантичним і Тихим океанами. Умовна межа між ними від Африки й Австралії проводиться відповідно по 20° сх. д. і 147° сх. д. Із заходу на схід і з півночі на південь у найширших місцях Індійський океан простягнувся від берегів Австралії до Південної Африки майже на 11 000 км.
Берегова лінія океану окреслена слабо, переважають часто урвисті корінні береги з вузькою мілководною прибережною частиною. Шельфові мілководні ділянки порівняно з іншими океанами займають найменшу площу. Великі річки виносять в океан значну кількість мулу, утворюючи багатокілометрові підводні дельти, які постійно просуваються в океан.
В Індійському океані є материкові, вулканічні та коралові острови, але порівняно з іншими океанами їх тут дуже мало. Найбільше їх зосереджено у західній частині океану. Мадагаскар належить до найбільших островів світу та має площу 590 тис. км 2 . Широкою Мозамбіцькою протокою його відділено від Африки. Поблизу узбережжя Індії є великий острів Шрі-Ланка.
На північному заході в глибокому вузькому розломі простерлося Червоне море. Далі на схід лежить глибоке Аравійське море, продовженням якого є мілководна Перська затока, що глибоко врізається в суходіл. Ще далі розташована Бенгальська затока, а на крайньому сході — Тиморське й Арафурське моря. Біля узбережжя Антарктиди лежать холодні моря Співдружності та Дейвіса. Південне узбережжя Австралії омиває Велика Австралійська затока.
Рельєф дна океану. Загальна протяжність серединно-океанічних хребтів, що простягнулися дном океану, сягає 20 000 км, а висота — 2,5-4,0 км. Ложе — найглибша центральна частина океану, поділена системою підводних хребтів на кілька великих улоговин. Своєрідну будову мають ділянки в межах ложа океану, утворені з гранітів.
Середня глибина океану — 3897 м. На сході в Зондському жолобі виявлено його найбільшу глибину — 7729 м. Чималі улоговини різних частин океану мають глибину 5000-6000 м. У багатьох місцях дна Індійського океану здіймаються вулкани. Північніше острова Мадагаскар вони з’єднуються в цілі масиви.
Історія дослідження. За 3 тис. років до н. е. індійські, єгипетські, фінікійські мореплавці інтенсивно освоювали північну частину океану. Річкові цивілізації Африки й Азії використовували з цією метою судна типу джонок і катамаранів та вітрила з використанням попутних мусонів із Східної Африки у напрямі до Індії й назад.
З VI ст. до н. е., за свідченням грецького історика Геродота, фінікійці здійснювали морські походи з Червоного моря океаном до Індії та навколо Африки. Пізніше перські купці вели морську торгівлю від гирла річки Інд уздовж східного узбережжя Африки. У 325 р. до н. е. греки, після закінчення індійського походу Александра Македонського, з величезним флотом здійснили багатомісячне плавання між гирлами річок Інд та Євфрат. Існують письмові свідчення цих плавань із описом особливостей природи океану. Але спеціальних наукових досліджень до 1772 р. в океані не проводили.
У 1772-1775 рр. експедиція Д. Кука вперше провела глибоководні дослідження океану. У XVIII-XIX ст. в Індійському океані побувало чимало європейських експедицій, які вивчали якісь конкретні його природні особливості.
З кінця XIX ст. науково-дослідні кораблі різних країн розпочали комплексне дослідження рельєфу дна, клімат, течії, солоність і температуру води, тваринний і рослинний світ океану. Попри значний обсяг робіт, проведений ученими різних країн із вивчення океану, він ще зберігає багато таємниць. Наприклад, 1938 р. біологи були вражені сенсацією, спіймавши в океані живу кистеперу рибу — латимерію. Багато років уважали, що риби цієї групи вимерли понад 70 млн років тому. Нещодавно вчені виявили, що дельфіни Індійського океану розуміють «мову» черепах, які не виходять на берег без сигналу дельфінів, і таким чином оберігаються від ворогів. Дельфіни охороняють і новонароджених черепашенят, відганяючи потенційних ворогів.
Клімат і особливості води океану сформувалися під впливом географічного положення.
Клімат північної частини океану мусонний. Більша частина океану перебуває у тропічних і екваторіальних широтах, де цілий рік висока температура повітря. Улітку тут панує південно-західне повітря з екватора, яке рухається до Азії. Взимку над північною частиною океану панують північно-східні потоки тропічного повітря із суходолу. Південніше 10° пд. ш. у тропічних широтах цілоріч дмуть південно-східні пасати. В західній частині океану влітку та восени бувають урагани. В помірних широтах із заходу на схід переміщуються циклони.
У районі екватора середня температура повітря становить 4-25. +27 °С. На півдні вона нижча 0 °С. Поблизу екватора над океаном випадає від 2000-3000 до 100 мм опадів за рік (на заході Аравійського моря).
Улітку в північній частині океану температура води досягає +29 °С, узимку південніше 55° пд. ш. вона знижується до -1 °С. Із поверхні океану випаровується вологи набагато більше, ніж випадає опадів чи приносять річки. Тому солоність води в океані висока. Найвища в світі солоність у Червоному морі — 40-41 %о.
Поблизу Антарктиди в океані завжди багато криги, яка вітрами та течіями разом із айсбергами виноситься далеко на північ, узимку — до 55° пд. ш.
Під впливом мусонної циркуляції атмосфери у північній частині океану спостерігається сезонна зміна течій.
Схема руху води в Індійському океані: течії
У Південній півкулі немає сезонних коливань і течії мають постійний характер. Під впливом пасатів Південна Пасатна течія перетинає океан зі сходу до Мадагаскару. Тут вона розгалужується, даючи початок Екваторіальній протитечії, Мозамбіцькій і Мадагаскарській течіям. На півдні океану з Атлантичного океану до берегів Австралії рухається течія Західних Вітрів.
Органічний світ Індійського океану багатий і різноманітний у відкритих просторах океану до глибини 100 метрів. На поверхні води часто розвиваються синьо-зелені водорості, що викликає цвітіння води. Тут багато тунців, акул, медуз, кальмарів, отруйних морських змій, риб-вітрильників, які використовують потужний вітер і за допомогою спинного плавника, схожим на вітрила, дрейфують на великі відстані. Вночі океан випромінює світло від анчоусів.
Водяться в океані великі ссавці — ластоногі, зубаті та беззубі кити. Серед птахів виділяють фрегатів та альбатросів, а також декілька видів пінгвінів, які населяють узбережжя Південної Африки, Антарктиди й островів помірного поясу океану.
Індійський океан багатий і на морських черепах, на яких полюють у східній частині Африки, використовуючи місцеві риб-причеп, які чіпляються до акул, тунців, меч-риби. Вони без зусиль мандрують на великі відстані. Причеп прив’язують міцною мотузкою за хвіст і випускають із човна, коли акула чи черепаха з’являються поблизу. Залишається лише витягнути причепу разом з її жертвою у човен.
Лише на Сейшельських островах океану росте пальма, яка є рекордсменом за величиною плоду. Її горіх масою 13 кг досягає в довжину 75 см. Його заборонено вивозити з території островів.
На замулених і мілких ділянках північного тропічного узбережжя у воді ростуть вічнозелені мангрові ліси, які заливає під час припливів морська вода. Постійні припливи та відпливи не сприяють багатству органічного світу мангрових лісів, але тут живуть цікаві риби — мулисті стрибуни, здатні тривалий час дихати атмосферним повітрям і перебувати поза водою.
Природні ресурси Індійського океану використовують переважно прибережні країни. Рівень освоєння цих ресурсів залежить від рівня розвитку їхньої економіки. Найрозвиненішими державами басейну Індійського океану є Австралійський Союз, Південна Африка, Індія, Єгипет і Пакистан.
Рибальство та морські промисли тут розвинено значно менше, ніж в інших океанах планети і поширені переважно в прибережній зоні. На океан припадає менше 5 % світового промислу морської риби.
Поблизу екватора ловлять тунця, у південних, наближених до Антарктиди, водах океану виловлюють китів. Поблизу узбережжя Шрі-Ланки, островів Бахрейн, у Перській затоці та на мілководді біля північно-західного узбережжя Австралії, як і століття тому, добувають перли, але тепер значно меншими обсягами.
Основна їжа для китів — маленькі рачки криль — заповнює антарктичні води Індійського океану. З виловом криля пов’язують розв’язання світової продовольчої проблеми. Ресурси цього надзвичайно цінного харчового продукту величезні, але не безмежні, тому виловлювання в Індійському й інших океанах потребує міжнародного регулювання.
Шельфові ділянки океану багаті на родовища нафти, найбільші запаси якої зосереджені в басейні Перської затоки. На дні океану є родовища іншої промислової сировини — руди металів, природного газу, фосфоритів тощо. Практично необмежені запаси різноманітних розчинних у воді солей.
Важливим природним ресурсом океану є енергія припливів і відпливів. До узбереж із найбільшою різницею рівня води між припливом і відпливом належить східне узбережжя Африки, частина південного берега Азії, північно-західне узбережжя Австралії. Тут можливе будівництво припливних електростанцій.
Не менш важливими є й рекреаційні ресурси. Практично все океанічне узбережжя Африки, Азії, Австралії, більшість островів придатні для цілорічного відпочинку. Останніми роками ці природні ресурси почали освоювати. Дивовижні за формою та кольорами риби, різнобарвні корали, теплі води та сонце роблять Індійський океан одним із кращих районів відпочинку у світі.
За загальними обсягами морських перевезень Індійський океан значно поступається Атлантичному та Тихому.
Разом із тим значення морських транспортних магістралей океану постійно зростає. Найбільші транспортні потоки йдуть із портів Перської затоки до США, Японії та країн Західної Європи, доставляючи нафту та продукти її переробки.
Через Індійський океан проходять і транзитні шляхи, які пов’язують Атлантичний океан із Тихим. Для зв’язків Тихого океану з Атлантичним неабияке значення має Панамський канал. Не менше значення й у Суецького каналу. Найбільші торгові порти знаходяться в Перській затоці, Індії, Пакистані та на західному узбережжі Австралії.
Источник