Карибське та середземне моря

Цікаві факти про Карибське море

● Вік Карибського моря досі невідомий.

● Назва моря походить від його аборигенів — індіанців-карибів, яких у давнину помилково називала канібалами.

● Походження Карибського моря місцеві індіанці пов’язують з потопом, який спіткав Землю за рішенням Верховної Істоти.

● Колумб потрапив у Карибське море випадково, зате його пошуки Індії відкрили європейцям один з найкращих курортів світу.

● Раніше море було внутрішнім, відмежованим від океану смугою суші. Сьогодні на її місці височіють залишкові острови, розташовані дугою. Саме вони не дозволяють холодним океанським течіям проникнути в морський басейн.

● Середня глибина Карибського моря порівняно мала — всього 2,5 кілометри. На окремих ділянках вона сягає 7,6 км.

● Площа Карибського моря — майже 3 мільйони квадратних кілометрів, і це одне з найбільших морів на планеті.

● Дно Карибського моря — червоне та утворене з глини.

● Товщина глиняних та інших нашарувань на дні карибського моря сягає 1 км.

● Рельєф карибського дна — гірські хребти з вулканами і 5 долин між ними.

● Підводні вулкани на Карибах досі дієздатні, однак рідко створюють землетруси.

● Урагани приносять мешканцям карибських берегів чи не більше лиха, ніж землетруси.

● З червня по листопад над морем пролітає близько 10 ураганів, а їхня швидкість сягає 120 км.

● 700 островів і верхівок підводних гір формують карту суші Карибського моря.

● 98% островів Карибського моря — безлюдні.

● «Спів» Карибського моря — дивовижна нота ля, зафіксована з космосу вченими. Вона виникає під час руху «кротової хвилі», яка народжується на заході тричі на рік. Потужна маса води плине на схід, змінюючи не тільки морське дно, а й гравітацію планети! Звук під назвою «свисток Росбі» дуже низький, щоб почути його запис з орбіт вченим довелось підвищити тональність на кілька октав.

● Морська течія рухається тільки зі сходу на захід, а на півдні Карибів закручується проти годинникової стрілки.

● У Карибському морі трапляються руйнівні шторми. Кожен його регіон вважають небезпечним для мореплавства.

● Температура моря щороку зростає на пів градуса.

● Температура води в Карибському морі коливається між 25 і 28 градусами.

● Потепління вбиває бактерії, якими харчуються корали. Рифи стають блідими й ламкими — після їхнього руйнування гине вся локальна екосистема.

● 30% коралових рифів Карибського моря було зруйновано до 2000 року, ще 20% ризикуємо втратити до 2030.

● Колір хвиль — блакитно-зелений, у сезон дощів річка Оріноко приносить в море зелений пігмент хлорофіл.

● Підводна флора Карибського моря — справжні «поля трав» у коралових рифах і водоростях.

● Карибський тюлень-монах — морський мешканець, який уже зник з планети.

● Карибське море омиває береги близько 20 держав. Окрім дрібних держав Антильських островів, це Венесуела, Колумбія, Панама, Коста-Рика, Нікарагуа, Гондурас, Гватемала, Беліз, Мексика, Куба, Гаїті, Ямайка і Пуерто-Рико.

● Торговий шлях між Тихим і Атлантичним океанами проходить через Кариби.

● Пірати Карибського моря — явище, яке з’явилось у 17, розквітло на початку 18 і проіснувало до середини 19 століття. Всесвітню відомість йому приніс кінематограф 21 століття.

● Серед карибських піратів було чимало жінок. Найвідоміші серед них — Енн Бонні та Жакот Делахає. Сучасний фемінітив звучить як піратеси.

● Порт Роял і Тортуга — найвідоміші піратські острови Карибів.

● 116 мільйонів людей постійно замешкують карибське узбережжя.

● 21 мільйон туристів навідуються на острови Карибського моря щороку.

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах

Источник

Великие тайны океанов. Средиземное море. Полярные моря. Флибустьерское море (16 стр.)

Когда читаешь о нашествиях варваров, кажется, что листаешь приключенческий роман, действие которого растянуто на века. Укрепленные границы Римской империи были впервые прорваны в 253 году племенами, пришедшими из-за Рейна. Страна вооружилась, ощетинилась крепостями, золотой век подходил к концу. В учебниках истории этот период называется падением Римской империи – разложение и долгая агония на море и на суше.

455 год. Римский флот оказался настолько слабым, что не смог перехватить корабли короля вандалов Гейзериха, приплывшие с тунисского побережья. Гейзерих высадился в Италии, вошел в Рим и взял в плен императрицу с двумя ее дочерьми. К концу V века от римского флота ничего не осталось. В то же время был низложен Ромул Август, последний император Западной Римской империи. Звезда Рима закатилась. Взошла новая звезда – Византия.

Император Константин выбрал для размещения столицы гористую местность на европейском побережье Босфора, где стоял некогда греческий город Византий. Его положение позволяло контролировать как наземные пути между Европой и Азией, так и водный путь, связывающий Черное море с Эгейским. Еще до гибели Западной Римской империи Константинополь стал претендовать на роль Рима. Почти тысячу лет Восточная Римская империя – Византия – служила оплотом цивилизации, тогда как остальной мир погряз в варварстве. Юстиниан, царивший с 527 по 565 год нашей эры, возвел несравненную базилику Святой Софии (ныне мечеть) и множество других замечательных зданий и свел в единый кодекс тексты по римскому праву, изгнал вандалов из Африки, разбил остготов[13] в Италии, вестготов[14] в Испании и надолго восстановил единство империи.

Византия экспортировала вина, пряности, хлопок, ткани, ввозила китайский шелк, африканские слоновую кость и золото, драгоценную азиатскую древесину, янтарь и меха Северной Европы. В самом начале царствования Юстиниан понял, что торговля и могущество страны немыслимы без сильного военного флота. И это было тем яснее, что столица была связана с провинциями лишь морскими путями – их сеть простиралась от Кавказа до Гибралтара (и даже дальше), от Крыма до Красного моря.

Основным боевым кораблем византийцев был дромон, легкая быстрая галера с тараном. Византийские инженеры вооружили эти военные суда мощным оружием – греческим огнем, честь изобретения которого, по-видимому, принадлежит китайцам. Греческий огонь – смесь нефти, селитры, серы и угля – выстреливался с помощью арбалетов и баллист и горел даже на воде. Как и римляне, византийцы набирали экипажи судов из наемников.

Богатства Византии позволили Юстиниану не скупиться на суда и их вооружение. Весь бассейн Западного Средиземноморья был очищен от варваров, а заодно византийцы уничтожили пиратов и вандалов. Римский мир сменился на море византийским.

Византийский мир мог бы длиться столько же времени, сколько продолжалось наземное могущество Византии, если бы после разгрома и ассимиляции варваров у Восточной Римской империи не объявились новые враги. Пыль из-под конских копыт и дым пожарищ возвестили о появлении на исторической сцене арабов. Новые завоеватели оказались опаснее прежних врагов. Они, по крайней мере вначале, не искали ни земель, ни богатств, но зато, как и христианские миссионеры, стремились обратить всех и вся в свою веру. Однако они не теряли времени на убеждение: «Веруй или умри». Головы слетали с плеч, имущество неверных сгорало в пламени. «Всадники Аллаха» нашли в аравийских пустынях всадников, в Персии лошадей, в Китае шпоры – и двинулись вдоль африканского побережья. Нам, по прошествии времени, кажется, что арабское нашествие длилось всего несколько недель. На самом деле завоевание африканского побережья продолжалось до VIII века и имело неожиданные последствия.

Вначале море пугало арабов. «Это громадное существо, – говорил халиф Омар, – которое несет на своей спине ничтожных червей, копошащихся на кусках дерева». Но требования священной войны заставляют арабов превратиться в мореходов. Они овладевают Сеутой, Мостаганемом, Карфагеном, изгоняют из этих портов византийцев, захватывая суда и их экипажи. Когда арабы решаются на высадку в Испании, у них уже мощный флот, способный вместить 12 000 вооруженных людей.

Двенадцать тысяч фанатиков – грозная армия по тем временам. В Испании она раздавила бывшее вестготское королевство и ринулась на запад и север, на земли франков. Карл Мартелл, майордом при последних франкских королях династии Меровингов, останавливает арабов под Пуатье в 732 году. Его победа спасает Западную Европу от власти полумесяца, но византийскому миру на Средиземном море приходит конец. Выход арабов на побережье ведет к возрождению пиратства, как в худшие дни античности. При этом арабское пиратство на «внутреннем», Средиземном море – всего лишь один из аспектов борьбы двух миров, христианского и мусульманского.

В IX и X веках юная морская держава полумесяца распадается на две части – Испанию и Ифрикию. В Испании размещается, как мы говорим сегодня, национальный флот – крупные эскадры и верфи. В Ифрикии (ныне Тунис), где только что основан город Тунис, находится пиратский флот. Научные достижения арабов (алгебра, астрономия) доказывают, что завоевателей отличают не только храбрость, религиозный фанатизм и жестокость. Покоряя различные народы, они быстро впитывают их полезные знания. В Ифрикии еще со времен Карфагена живет народ рыбаков и великолепных мореходов. Арабы, вначале относившиеся к морю со страхом, идут к ним в обучение, и религиозный фанатизм помогает им вскоре превзойти учителей. Из Ифрикии они начинают проводить операции по созданию пиратских гнезд на Сицилии, Сардинии, Корсике. В 870 году они отвоевывают у Византии Мальту.

Принцип морских сообщений не меняется – море велико, но торговые корабли ходят одними и теми же маршрутами, и пираты подстерегают добычу вблизи морских путей. Капитаны, моряки и пассажиры любого торгового судна с ужасом ждут своей участи, завидев на горизонте треугольные паруса. Простым выкупом, как в дедовские времена в Малой Азии, не обойтись. У арабских завоевателей мало рук для строительства новых городов и возделывания твердой африканской земли; им всегда не хватает женщин и юных слуг. Им годится все. Всех пленных гонят на невольничьи рынки. Но однажды великий халиф со скукой отрывается от наргиле (восточный курительный прибор):

– Добыча в море приносит слишком мало.

И начинается долгий период разбойничества на побережье. Наглость пиратов переходит все границы. 846 год – разграблен Рим, осквернен собор Святого Петра; затем несколько недель пираты держат в руках Геную; 848 год – разграблен Марсель; 869-й – Арль, откуда пираты увозят архиепископа. Эта часть побережья, которую впоследствии назовут Лазурным Берегом, беспрестанно подвергается набегам, грабежу, опустошениям. Но худшие времена впереди. Однажды жители Тулона, заметив в море треугольные паруса, бросают все и спешат укрыться в лесу, но оттуда появляются смуглые люди с кривыми мечами. Эти пришли не с моря. Большое количество мавров, спасшихся от Карла Мартелла, откатилось к Альпам. Изгнанные ломбардцами воины дошли до гор, закрепились в этой природной крепости и получают по морю оружие и боеприпасы и морем же отправляют свою добычу и пленников. Они сопротивляются любым властям, и по причине феодальной анархии во Франции (наследие правления Карла Великого) никто не может их остановить. Тулон, Фрежюс, Антиб, Ницца превращены в руины. «Прованс обезлюдел от набегов мавров», – сказал один из прелатов на Поместном соборе церквей в Валансе.

Жители бегут с равнин в горные районы, где выросли укрепленные города Грасс, Кастеллан, Ле-Бо, но жизнь там тяжела: слишком большое скопление людей вызывает голод. Западная Италия живет не лучше Прованса, ибо сарацины обосновались в Лигурии. Нападения в открытом море учащаются, капитаны судов отказываются уходить в плавание, арматоры прекращают свою деятельность. «Христиане, – писал о Средиземном море Ибн Хальдун (арабский историк и философ), – не смели спустить на воду даже простую доску».

Только одна держава – Венеция – избегла пиратского террора.

«Вначале было море и немного суши». И действительно, так выглядели места, где вырос уникальный город. На первый взгляд ничего необычного. Мелководная зона, куда впадает несколько рек; прибрежные лагуны, отделенные от Адриатического моря узкими полосками низменной суши (лиди); многочисленные острова, где живут рыбаки и лодочники. Ближайшие города – Равенна, Аквилея – далеко и стоят на континенте. Но лагуна позволяет поддерживать связь между ними, и лодочники пользуются этим.

В 568 году резкая перемена: в Северную Италию приходят варвары-лангобарды. Сначала они просто грабят, потом завоевывают ее и создают новое государство. Столицей королевства становится Павия. Жители Аквилеи, Падуи, Равенны бегут от завоевателей. Куда? На острова лагуны, где мусульманам до них не добраться. А в начале IX века лагуна защищает беглецов от нашествия франков Карла Великого. Франков отбрасывают дважды, и они отказываются от дальнейших попыток. Позже василевс (царь) Византии подписывает с императором франков (присвоившим себе титул императора Запада) договор, по которому эта полоска берега остается византийским владением. Архипелаг управляется дожем (герцогом). В четырех километрах от континента начинается сооружение Венеции.

Источник

7 найкрасивіших морів світу, які варто побачити у своєму житті

Море – лише саме слово може викликати низку приємних асоціацій. Наприклад, про неймовірно красиві заходи сонця, білосніжний пісок та про привабливі глибини водойм. Звісно, ще й про солодку кукурудзу та пахлаву на березі Чорного моря десь під Одесою.

Напевно, кожен українець відпочивав на пляжах Чорного та Азовського морів. З водними ресурсами – Україні неабияк пощастило. Але краса природи не обмежується кордонами країни.

Не всі моря світу мають береги, і площу не всіх морів можна вирахувати. А в найчистішому морі світу – Уеддела, яке розташоване поруч із Західною Антарктидою, – взагалі не можна купатись. Адже практично весь рік воно вкрите кригою та айсбергами.

Зрозумій, на небесах тільки й говорять, що про море. Яке воно безмежно прекрасне. Про захід сонця, який вони бачили. Про те, як сонце, занурюючись у хвилі, стало червоним, неначе кров. І відчули, що море ввібрало енергію світила в себе, і сонце було підкорене, і вогонь вже догорав у глибині. А ти? Що ти їм скажеш? Адже ти жодного разу не був на морі…
– цитата із фільму “Достукатись до небес”.

І щоб нам було про що говорити не лише на небесах, а й було що згадати після відпустки, до Дня моря сайт “24” пропонує дізнатись про 7 найкрасивіших морів світу. Хоча би одне з них варто побачити за все своє життя.

Червоне море

Червоне море – найчистіше з тих, в яких можна купатись. І це попри те, що зовсім близько від моря розташований Суецький канал, а відповідно – нафтові танкери. А все через те, що екосистема Червоного моря має здатність повністю відновлюватися в рекордно короткі терміни.

Ще одна причина чистоти моря – в море не впадає жодна річка, яка могла би приносити мул та пісок. Розміри і чистота – не єдина причина побувати на цьому морі. Червоне море – це ще й одне з найтепліших та найсолоніших морів (воно посідає друге місце після Мертвого).

Червоне море, Шарм Ель Шейх

Назва моря теж не випадкова. Так море називають через незвичайний червонуватий відтінок води. Чому вода має такий колір – достеменно не відомо. Екологи стверджують, що ймовірна причина – водорості, які надають червоний відтінок воді. А інші дослідники наводять більш банальну причину: червоний колір виникає через відображення у воді прилеглих скель.

І ще один аргумент, чому варто побувати на Червоному морі – різномастість морської фауни. Саме це море найбільше приваблює дайверів зі всього світу. В морі налічують більше трьох тисяч різних видів риб та трьохсот видів коралів. Якщо хочеться відчути себе дослідником – на дні Червоного моря досі можна знайти затонулі судна.

Карибське море

Одне з найбільших морів нашої планети (його площа – 2 754 000 квадратних кілометрів). Карибське море розташоване в Західній півкулі і є частиною Атлантичного океану. Лише 2% карибських островів заселені, а все решта – безкрайні простори природи.

Попри свої розміри та дивовижні глибини (а найглибша точка Карибського моря – 7 886 метрів), у більшій мірі море славиться своїм дивовижним бар’єрним рифом.

Лише уявіть: 9% коралових рифів світу розташовані у Карибському морі! Багато туристів приїздить сюди в пошуках перлин.

Ще одна особливість Карибського моря – це, звісно ж, фільми про піратів, які здебільшого знімаються саме в цих водах. Воно й не дивно, адже піратство тут процвітало з 17-го століття.

Сьогодні ж ви навряд чи зустрінете піратів, хіба якщо випадково потрапите на зйомку фільму. А от насолодитись дайвінгом або просто райськими краєвидами тут точно вийде.

Середземне море

Середземне море – єдине море в Світовому океані, води якого омивають береги трьох частин світу: Європи, Азії та Африки. До басейну Середземного моря входять такі моря, як Мармурове, українські Чорне і Азовське.

Серед найпопулярніших островів Середземного моря – Кіпр, Крит, Лесбос, Корсика, Сицилія, Сардинія, Мальта, Майорка, Ібіца, Менорка та інші.

Середземне море, острів Кіпр

В останні роки фіксується надзвичайно високе забруднення морської води. За даними ООН, в Середземне море щорічно скидалося 650 мільйонів тонн стічних вод, 129 тонн мінеральних масел, 6 тонн ртуті, 3,8 тонн свинцю. Багато морських видів перебувають на межі знищення. На дні моря перебуває величезна кількість сміття. Ним всіяна велика частина морського дна.

Попри рівень забрудненості, туристів сюди приїжджає багато. Унікальний клімат, красива берегова лінія, багаті історія і культура привертають щорічно в Середземномор’я мільйони туристів. До речі, це третина усіх туристів світу!

Андаманське море

Це море – одне із найтепліших у світі. Протягом цілого року Андаманське море тішить місцевих жителів і натовпи туристів прозорою бірюзовою водою, яка не буває холоднішою за 28 градусів. А навесні тут температура води сягає навіть вище 30-ти градусів.

Андаманське море належить до акваторії Індійського океану, його називають “напівзамкнутим”.

Андаманське море

Площа Андаманського моря – 605 тисяч метрів квадратних. Середня глибина – трохи більше тисячі метрів.

Концентрація солі в морі нижча порівняно з Тихим океаном. Тому це море облюбували фанати дайвінгу. Також привабливим є те, що дно Андаманського моря вистелене чистими білосніжними пісками і цілющими глинами. Саме за такими “райськими краєвидами” й полює більшість туристів.

До того ж, саме у водах цього моря проживає легендарний дельфін Іраваді. Цих дельфінів відносять до ряду китових. Дельфін Іраваді може бризкати водою з рота, а це дуже нагадує китів.

Філіппінське море

Філіппінське – одне з найбільших морів світу! Площа цього моря – 5 726 000 квадратних кілометрів. Море не тільки велике, а ще й глибоке. Максимальна глибина становить понад 11 тисяч метрів.

Саме у Філіппінському морі вчені виявили глибоку Маріанську западину, яка досі продовжує дивувати їх своїми загадками і таємницями. В ній розташована найглибша точка у світі, відкрита людьми – Безодня Челленджера.

Філіппінське море не має чітких берегових кордонів. Воно відокремлюється від Тихого океану групами островів.

Туристи їдуть на Філіппінське море заради захопливих екскурсій, тут дайвери шукають затонулі кораблі. Вода моря кристально-чиста, тож підводні фотографи – теж часті гості.

На поверхню моря повільно з дна піднімаються хребти, які в довжину досягають близько 2,5 кілометрів. Крім того, в деяких місцях можна помітити величезні вулкани, висотою майже 3 кілометри. Однак через велику глибину моря, до поверхні дістається небагато.

Для тих, хто бажає відвідати Філіппінське море, варто відзначити, що сприятливий період для відпочинку починається з пізньої осені і триває до середини весни. Оскільки решту півроку на островах практично весь час ідуть дощі і відпочинок ризикує бути зіпсованим. Тож якщо ви цього літа не встигли поніжитись на сонці – це буде гарною альтернативою.

Коралове море

Коралове море не надто поступається розмірами Філіппінському. Його площа – 4 068 000 квадратних кілометрів. Коралове море лежить біля берегів Австралії і Нової Гвінеї.

Назву море отримало не випадково – саме в цьому морі велика кількість коралових рифів та островів. Найбільший і найвідоміший у світі кораловий риф – Великий бар’єрний риф – розташований саме тут.

Великий бар’єрний риф в Кораловому морі

Великий бар’єрний риф – це хребет, що складається з коралових рифів і островів у Кораловому морі. Риф є одним із семи природних чудес світу, його можна побачити навіть з космосу, і він більший, ніж Велика китайська стіна.

Коралове море містить фантастичну кількість форм морського життя. Визначною пам’яткою цих вод є летюча риба, яка вистрибуючи з води, долає повітрям від 20 до 400 метрів.

Тасманове море

Тасманове море унікальне насамперед своїм розташуванням – воно перетинає кілька кліматичних поясів одразу: тропічний, субтропічний і помірний. Площа моря становить 2 300 000 квадратних кілометрів. В Тасмановій впадині глибина досягає шести тисяч метрів.

На морі є велика кількість островів. Найвідоміший із них – Тасманія – острів, розташований за 240 км на південь від Австралії.

Басейн в Тасмановому морі, Австралія

Вчені вважають, що колись Тасманія була частиною Австралійського континенту, проте згодом відокремилась. Зараз це найбільша територія австралійських заповідників, адже там живуть унікальні тварини. Найвідоміша тварина – тасманійський диявол.

Унікальним також є острів Болс-Пірамід – це величезна скеля, яка височіє майже на 600 метрів над рівнем моря.

Острів Болс-Пірамід в Тасмановому морі

Автор: Олена Булан. Джерело: 24 Канал

Источник