§ 10. Індійський океан (підручник)
§ 10. Індійський океан
1. Пригадайте, хто з мореплавців-європейців уперше перетнув Індійський океан.
2. У яких кліматичних поясах розташований Індійський океан?
3. Які вітри називають мусонами?
Площа океану – 76,2 млн км 2 .
Середня глибина – 3 700 м.
Максимальна глибина – 7 729 м.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Індійським океан нарекли за назвою величезної, казково багатої країни Індії, береги якої він омиває. А сама Індія дістала таку назву від річки Інд, що протікає «країною індів». Така назва океану вперше з’явилася на португальській карті 1490 р. До цього океан називали Великою затокою, Еритрейським морем, Індійським Червоним морем, Південним морем.
Індійський океан розміщується між Африкою, Азією, Австралією і Антарктидою. На відміну від Тихого і Атлантичного, він лежить переважно у Південній півкулі. Індійський океан широко сполучається з Тихим і Атлантичним. Але він не має зв’язку з Північним Льодовитим океаном – доступ до нього заступає Євразія. Індійський океан є третім за величиною океаном Землі.
На півночі берегова лінія океану розчленована Бенгальською і Перською затоками, Аравійським і Червоним морями, що глибоко врізаються в суходіл. Островів порівняно мало. Найбільші з них – Мадагаскар і Шрі-Ланка – мають материкове походження. Є також вулканічні та коралові острови.
Мал. Індійський та Тихий океан и
Мал. Суецький канал з‘єднує акваторії Атлантичного та Індійського океанів
Робота з картою
1. Визначте основні особливості географічного положення океану.
2. Узбережжя Індійського океану – район стародавніх цивілізацій. Назвіть давні держави світу, що виникли на його берегах.
3. Як розташовані серединно-океанічні хребти? На які улоговини вони поділяють западину океану?
4. Яку особливість має шельф Індійського океану? Які затоки й острови знаходяться на шельфі? Яке з морів Індійського океану більшою своєю частиною розташоване на шельфі?
5. Які течії виникають взимку в північній частині океану? Як змінюється їх рух влітку?
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Є відомості, що Індійський океан люди почали освоювати ще за 3 тис. років до н. е. Його водами єгипетські, фінікійські, індійські мореплавці та купці доставляли спеції, слонову кістку, тканини. У ХV ст. китайський мореплавець Жен Хо плавав Індійським океаном до берегів Індії і далі – до Африки. А в 1498 р. португалець Васко да Гама став першим європейців, який перетнув Індійський океан і досягнув берегів Індії. У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук зробив перші проміри глибин океану.
Всебічне ж вивчення Індійського океану океанологами почалося у ХІХ ст. Англійські, німецькі та російські експедиції на науково-дослідних суднах вивчали будову дна, властивості вод і органічний світ океану. Нині вчені різних країн світу продовжують досліджувати океан за допомогою підводних апаратів та штучних супутників Землі.
БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА . Індійський океан лежить у межах трьох літосферних плит – Африканської, Індо-Австралійської і Антарктичної. На межі цих плит виникли серединно-океанічні хребти. Вони трьома гілками – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський хребет –розходяться від центру. Для хребтів характерні глибинні розломи, тому в цих районах часто трапляються землетруси і виверження вулканів. Розломи земної кори продовжуються в Червоному морі і далі на суходолі. Між підводними хребтами на дні лежать улоговини. Вони є горбистими рівнинами. На відміну від Тихого океану, в Індійському мало глибоководних жолобів. Максимальна глибина відмічена у Зондському жолобі (7 729 м), який знаходиться в східній частині океану.
Підводні окраїни материків, що обрамляють Індійський океан, тягнуться вузькою (до 100 км) смужкою шельфу і обриваються вниз крутими материковими схилами.
Цікава географія
Вчені вважають, що внаслідок руху літосферних плит приблизно через 50 млн років Індійський океан збільшиться у розмірах. Натомість Тихий океан зменшиться. Африка зміститься далі на північ, Австралія перетне екватор і з ’ єднається з Євразією. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.
КЛІМАТ І ВОДНІ МАСИ. Географічне положення є визначальним чинником у формуванні клімату Індійського океану. Північна частина океану лежить в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в жаркому тепловому поясі. Тому води там добре прогріваються, а моря і затоки найтепліші у Світовому океані. Найвищі температури вод спостерігаються у Червоному морі та Перській затоці – до +35 0 С.
Ця частина океану перебуває під значним впливом суходолу. Тому клімат там формують мусони – вітри, що змінюють напрямок за сезонами року. Влітку над прогрітим суходолом встановлюється низький тиск, а над відносно теплим океаном – високий. Тоді південно-західний вологий мусон дме з океану. Взимку, навпаки, над холодним суходолом виникає область відносно високого атмосферного тиску, ніж над океаном. В результаті утворюється сухий північно-східний мусон, що дме з материка. Тому в північній частині океану два сезони – спекотне, хмарне, дощове, штормове літо та тепла, тиха, суха, сонячна зима. У західній частині океану зароджуються тропічні циклони (урагани). Рухаючись на північ до південних берегів Азії, вони спричиняють великі руйнування.
Південна частина Індійського океану досить холодна внаслідок охолоджуючого впливу Антарктиди. Біля її берегів температура поверхневих вод становить –1,5 0 С. Межа плавучої криги доходить до 60 0 пд. ш., поширені айсберги. У помірних широтах протягом року панують сильні західні вітри, що спричиняють часті шторми.
Від співвідношення кількості атмосферних опадів і випаровування залежить солоність поверхневих вод океану. В екваторіальному поясі, де випадає найбільша кількість опадів (до 3 000 мм за рік), які опріснюють води, солоність становить 34 ‰.. У тропічному поясі опадів випадає мало, а випаровування велике, тому води там солоніші – 37 ‰. Найвищу солоність у світі має Червоне море – 42 ‰. Біля берегів Антарктиди солоність знижується через опріснення талими водами льодяного покриву.
ТЕЧІЇ. У північній частині океану течії тісно пов’язані з мусонами. Взимку під дією північно-східного мусону виникає потужна тепла Мусонна течія, яка переносить поверхневі води океану із сходу на захід. Влітку внаслідок південно-західного мусону вона слабне, натомість Сомалійська течія різко підсилюється і поверхневі води рухаються у зворотному напрямку – із заходу на схід. Таким чином мусони перебудовують систему поверхневих течій в океані за сезонами року: влітку рух води здійснюється за годинниковою стрілкою, а взимку – проти годинникової стрілки.
У південній частині Індійського океану утворюється колоподібний рух поверхневих вод проти годинникової стрілки, як і у Тихому та Атлантичному океанах у цих широтах.
Мал. Індійський та Тихий океан и. Течії
ОРГАНІЧНИЙ СВІТ . Води Індійського океану є середовищем існування різноманітних рослин і тварин. Бурі, зелені та червоні водорості облямовують береги материків і островів, утворюючи підводні луки. Серед сотень видів риб поширені сардинела, скумбрія, ставрида, нототенія, окунь, тунець, корифена. У відкритому океані живуть різні види акул і летючі риби.
Особливо багате життя вирує у прибережних районах і на мілководді поблизу коралових рифів. Там мешкають каракатиці і кальмари, лангусти і креветки, морські зірки і морські їжаки. Морські змії, які живляться рибою, дуже отруйні (їх отрута в 12 разів смертоносніша за отруту кобри). Є гігантські черепахи та дельфіни. У помірних і приполярних широтах поблизу Антарктиди багато китів і тюленів.
Мал. Морська зірка
Мал. В теплих водах Мозамбікської затоки
ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. На відміну від інших океанів, біологічні ресурси Індійського океану мало вивчені і використовуються недостатньо. Зокрема вилов риби, за підрахунками фахівців, можна збільшити у кілька разів.
За запасами і видобуванням нафти і газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океані. Його Перська затока стала візитною карткою морського нафтовидобутку. На її шельфі освоюються одні з найбільших у світі нафтогазові родовища. Нафта й газ вивозяться танкерами у різні країни. У прибережних районах добувають олов’яну руду та фосфорити.
Країни, що розташовані на північно-західному узбережжі Індійського океану в жаркому тропічному поясі, потерпають від нестачі прісної води. Тому там навчилися опріснювати солону морську воду.
Через Індійський океан пролягли численні морські шляхи світового значення. Рукотворний Суецький канал з’єднує Червоне море Індійського океану із Середземним морем Атлантичного океану. Він скоротив шлях з Європи в Азію на 9 000 км. Північні узбережжя океану – чудові місця відпочинку. Цьому сприяють теплий клімат, прекрасні піщані пляжі, мальовничі краєвиди островів, унікальний підводний світ (мал. 38).
ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ОКЕАН. Індійський океан – це акваторія, де видобуваються і якою транспортуються величезні обсяги нафти. Так, із Перської затоки, яка всіяна нафтовими вишками і платформами, щогодини проходять 6 навантажених нафтою танкерів. Щорічно з неї вивозиться близько 1 млрд тонн нафти. Це неминуче призводить до забруднення нафтопродуктами (бензином, мазутом) і нафтою океанічних вод . Виливи нафти трапляються внаслідок аварій при транспортуванні. Нафта, що легша за морську воду, розливається по її поверхні тонкою плівкою. Плівка не пропускає повітря. Це призводить до загибелі морських мешканців, що потрапили в зону її поширення.
Очищення води від нафтового забруднення здійснюють за допомогою спеціальних суден-сміттєвловлювачів, що збирають сміття і плаваючу нафту з поверхні. Проте такі заходи повинні бути більш інтенсивними і своєчасними.
Запитання і завдання
1. Порівняйте географічне положення Індійського океану з розташуванням Тихого і Атлантичного океанів. Який вплив на природу Індійського океану здійснює його географічне положення?
2. Поясніть, як залежать від клімату температура і солоність поверхневих вод Тихого океану.
3. Використовуючи карту, назвіть якими течіями утворені коло обіги води в Індійському океані в Північній і Південній півкулях. Чому в північній частині Індійського океану виникають мусонні вітри. Як змінюються під їх впливом поверхневі течії?
4. Розкажіть про тваринний світ Індійського океану. Які основні промислові риби там виловлюють?
5. Які мінеральні ресурси видобувають на шельфі Індійського океану? Як це пов’язано із забрудненням океанічних вод?
6. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:
а) яке простягання мають серединно-океанічні хребти в Індійському океані;
б) на які улоговини вони ділять западину океану;
в) які острови є вершинами серединно-океанічних хребтів.
1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Мадагаскар, Шрі-Ланка; заток – Бенгальська, Перська; морів – Аравійське, Червоне; підводних хребтів – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський.
2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Мусонна, Сомалійська.
Источник
Індійський океан. Географічне положення Індійського океану. Рельєф дна
У листопаді 1963 р. води океану біля південного узбережжя острова Ісландія раптом почали закипати, а над його поверхнею виник стовп чорного диму. Потім загуркотіло, і з-під води з’явився острів. Він на очах збільшувався за рахунок лави, яка надходила з підводного вулкана. Вже на другий день висота острова становила 10 м, ще за п’ять днів — 60 м, а за два тижні — більш ніж 90 м. Довжина острова досягала близько 800 м. Коли у квітні наступного року виливи лави припинилися, новонароджений острів (його назвали Суртсей) мав площу понад 1 км кв. і сягав висоти 145 м.
Минув час, і розмитий хвилями острів знову занурився в океан.
Шельф північної частини Атлантичного океану між Ісландією та Британськими островами дуже своєрідний. Тут є підводний поріг, що на глибині 300-500 м утворює немовби природну межу між двома океанами — Атлантичним та Північним Льодовитим. Холодні води Північного Льодовитого океану спадають з порога вниз з висоти 3 000 м. Тобто на дні Атлантики виник значний підводний водоспад. Кількість води, яка проходить через нього, у багато разів перевищує стік усіх річок земної кулі.
Розколини Серединно-Атлантичного хребта виявилися дуже небезпечними для дослідників. В одній із них у 70-ті роки застряг американський підводний човен, який проводив наукове обстеження рельєфу дна Атлантичного океану. Більш ніж дві години знадобилося екіпажу для того, щоб звільнитися від несподіваного полону.
З розвитком мореплавства зародилася «пляшкова пошта», яка в Атлантичному океані набула широкого розмаху. Звичайно, цю пошту доставляли морські течії.
1560 р. на березі Англії бідний човняр знайшов закорковану пляшку з невідомим папером. Оскільки читати він не вмів, то відніс її місцевому судді. Як з’ясувалося, це було надзвичайно важливе військове повідомлення. Для запобігання випадковому розкриттю військових таємниць англійська королева призначила спеціальну посаду Королівського Відкупорювача Пляшок. Тільки ця офіційна особа мала право відкривати «пляшкову пошту».
Перше наукове дослідження Гольфстріму було проведене у XVIII ст. американським ученим Бенджаміном Франкліном. Він звернув увагу на те, що судна швидше перетинали Атлантичний океан, коли прямували від Північної Америки до Англії, ніж у зворотному напрямі. Б.Франклін вивчив усе, що було відомо на той час про незвичайну течію. Пізніше, під час свого плавання в Атлантиці, він визначив розміри течії й нарешті склав її першу карту. На ній течія була названа Гольфстрім.
У Світовому океані існує лише одне море без берегів — Саргасове. Це море — справжнє царство одного з різновидів водоростей (мал.51). Португальські мореплавці експедиції Х. Колумба назвали їх «саргассо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадують сорт винограду такої назви.
Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики, утримуючись у межах великого кругообігу морських течій тропічних широт. Раніше вважалося, що водорості моря — пастка для кораблів. Але насправді саргасси не заважають плаванню навіть човнів.
Саргасове море — один із найбідніших на життя районів океану. Тут води повільно опускаються, тому поживних речовин обмаль. Про безплідність моря свідчить і прозоро-блакитний колір його води. Це колір океанічної пустелі. Там, де вода багата на розчинені речовини, вона має зелений відтінок. Саргасове море — одне з найпрозоріших морів. Предмети видно в ньому до глибини 66,5 м.
Тема 4. Індійський океан
Індійський океан за розмірами займає третє місце серед усіх океанів планети. Його площа становить 76,17 млн км кв. Проте він також має свої цікаві особливості. Саме в ньому — найстрімкіші материкові схили, найтепліші поверхневі й придонні водні маси. Тут морські течії двічі протягом року змінюють свій напрям на протилежний. У водах океану можна виловити риб, які вважалися вимерлими десятки мільйонів років тому.
§ 21. Географічне положення. Рельєф дна
- Чому і як утворюються серединно-океанічні хребти?
Географічне положення Індійського океану
Індійський океан розташований переважно у Південній півкулі.
Назвіть географічні пояси, в яких він розміщений
Природними межами океану є узбережжя Антарктиди, Африки, Євразії, Австралії. Найбільший вплив на океан має величезний материк Євразія, «дихання» якого поширюється на всю північну частину Індійського океану.
Визначіть за картою атласу найбільші моря і затоки Індійського океану.
Уздовж південного узбережжя Азії проходять головні морські шляхи. Вони важливі не тільки для країн, що мають вихід до Індійського океану, а й для всього світового мореплавства, адже вони сполучають морські порти Атлантичного і Тихого океанів.
Рельєф дна Індійського океану
Незважаючи на порівняно незначні розміри океану, дно його має досить різноманітний рельєф. Тут чітко простежується підводна окраїна материка. Біля Євразії вона повільно, але неухильно зростає за рахунок великої кількості осадового матеріалу, який виносять потужні річки.
Відшукайте їх на карті
У Бенгальській затоці материковий схил утворює до ложа кут понад 45°. Такого стрімкого материкового схилу немає більше ніде в Світовому океані. Осадовий матеріал, що виноситься через каньйони на цьому схилі, утворив на дні затоки шар завтовшки 5 км.
Тільки у районі Зондських островів материковий схил відокремлений від ложа океану перехідною зоною. В ній багато підводних хребтів, які виходять на поверхню у вигляді острівних дуг вулканічного походження. Тут налічується понад 300 вулканів, з яких більш як 100 діючих. Уздовж острівної дуги простягаються глибоководні жолоби. Найбільший з них — Зондський, де розташована найглибша ділянка дна Індійського океану (7 729 м).
Найбільшою формою рельєфу дна Індійського океану є серединно-океанічний хребет. Він складається з трьох гілок, які розходяться від центру в різні боки. На півдні океану його частини сполучаються з такими самими хребтами Атлантичного та Тихого океанів.
Знайдіть на карті атласу серединно-океанічний хребет Індійського океану і визначіть напрями простягання його відгалужень.
У північній частині серединно-океанічного хребта простежується рифт, розчленований глибокими поперечними розколинами. На підході до Червоного моря зона розколин розгалужується. Одна гілка простягається на сході Африки і має вигляд складної системи грабенів (Великого Африканського грабену), інша пролягає по дну Червоного моря та по території Азії (через грабен Мертвого моря).
Зона розколин серединно-океанічного хребта Індійського океану є «живою» ділянкою земної кори. Про це свідчать виходи гарячих джерел на дні океану, землетруси тощо.
- Більша частина Індійського океану розташована в Південній півкулі.
- Рельєф північної частини океану характеризується значною стрімкістю материкового схилу.
- Перехідна зона в океані є тільки в районі Зондських островів.
- Серединно-океанічний хребет Індійського океану розгалужений і продовжується системою розколин на материках.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- Що відмінного в географічному положенні Індійського океану порівняно з географічним положенням Тихого та Атлантичного океанів?
- Яку роль відіграють річки Азії у формуванні рельєфу дна Індійського океану?
- 3 чим пов’язані виходи гарячих джерел у районі серединно-океанічного хребта?
- Що спільного та відмінного у рельєфі серединно-океанічних хребтів Тихого, Атлантичного та Індійського океанів?
Источник