Розбір слова за будовою (Морфемний розбір)
М орфема — це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні.
К ожна морфема позначається своєю умовною позначкою:
Графічне позначення
Частина слова
Основа слова – це частина слова без закінчення. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий).
Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами.
Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий).
Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник).
Корінь слова – це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад — садок — садівник).
Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля — вільний, ход — вихід).
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об’єктивній реальності. Він обов’язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об’єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови.
Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
Суфікс – це частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
мудрий + -ість = мудрість;
гора + -ськ = гірський.
Постфікс – частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но, кохати — кохатися).
Префікс – це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати — надрукувати, глядач — наглядач).
Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити — доробити (доконаний вид дієслова), видатний — найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).
Закінчення – це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я).
Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і).
Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.
П орядок розбору слова за будовою:
- Зясувати, до якоï частини мови належить аналiзоване слово та змiнюване воно чи незмiнюване.
- У змiнюваному словi визначити закiнчення (або закiнчення i суфiкс, яким утворено форму слова, що аналiзується).
- Вказати, яке закiнчення — фонетично виражене чи нульове — i якi значення воно виражає.
- Охарактеризувати основу за ïï подiльнiстю: дорiвнює кореню чи до ïï складу входить один або бiльше словотворчих суфiксiв чи префiксiв.
- Видiлити умовними позначками кожну морфему (основу, корiнь, суфiкс, префiкс i закiнчення).
- Пояснити фонетичнi змiни на стику морфем i в будовi слова (якщо вони є).
П риклади: 
Источник
Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
1. Визначити закінчення слова (у змінюваних словах).
2. Визначити основу слова.
3. Виділити корінь слова.
4. Виявити префікс чи префікси.
5. Виділити суфікс чи суфікси.
Зразок розбору
Приморський – змінюване слово, закінчення – -ий (приморськ-і, приморськ-ого); основа – приморськ-; корінь – мор— (мор-е, мор-ський, мор-як); префікс – при- (при-вокзальний, при-бережний); суфікс – —ськ—(океан-ськ-ий, забайкаль-ськ-ий).
Вправа 189.Зробіть морфемний розбір поданих слів.
Літечко, мирний, дощик, науковець, креслення, білизна, яблучний, сміливець, підфарник, солити, безлюдний, присмак, кафедральний, бородань, полотняний, жебракувати, передвечірній, холодно, сумувати, приземлитися, тихесенько, по-українськи, киянин, донизу, почервонів, вимитий, подвоїти, раювати, оспівувати, чубань, міжсезонний, хлібниця, мисник, картопляр.
СЛОВОТВІР
Більшість слів української мови похідні, тобто утворені від інших. Слова, що слугують базою для утворення інших, називаються твірними. Спільна частина твірного й похідного слів є твірною основою(шовк → шовк-ов—ий), а службові морфеми (префікси, суфікси), якими похідне відрізняється від твірного, називаються словотвірними.
Розділ науки про мову, що вивчає способи творення слів, називається словотвором.
Способи словотворення
| Морфологічні (афіксальні) | Неморфологічні (неафіксальні) |
| Усі способи творення слів за допомогою афіксальних морфем, зокрема: – суфіксальний; – префіксальний; – префіксально-суфіксальний; – постфіксальний; – безафіксний; а також основоскладання, сло-воскладання та абревіація. | 1. Морфолого-синтаксичний – перехід слів з однієї частини мови в іншу, а саме: а) прикметника та дієприкметника в іменник, наприклад: Наречена була справжньою красунею; б) іменника в прийменник, наприклад: Коло хати було прибрано. 2. Лексико-синтаксичний – зрощення словосполучення в одне слово, нап-риклад: горілиць (догори лицем), урізно-біч (у різні боки), сьогодні (цього дня). 3. Лексико-семантичний – переосмис-лення змісту наявних у мові слів для позначення нових понять, наприклад: двірник (людина) – двірник (рухома стрілка для очищення скла автомашини), пісок (будівельний матеріал) – пісок (цукровий). В основі цих переосмислень покладено метафору, метонімію, си-некдоху. |
Морфологічні (афіксальні) способи творення слів
| Назва способу | Характеристика |
| 1. Суфіксальний | Творення похідних слів шляхом приєднання до твірної основи суфікса, наприклад: слива – сливовий, гарний – гарно, пекти – пекар. Це найпоширеніший спосіб творення слів, що може супроводжуватися чергуванням кореневих та суфіксальних голосних і приголосних звуків, наприклад: крига – крижаний, село – сільський. |
| 2. Префіксальний | Творення похідних слів за допомогою префікса, наприклад: щастя – нещастя, читати – перечитати, звичайний – надзвичайний. Префікс додається до граматично оформленої основи, тому похідне слово залишається тією ж частиною мови, що й твірне, наприклад: писати – виписати, дід – прадід. Унаслідок префіксації інколи відбуваються фонетичні зміни на межі морфем, наприклад: іти – перейти, слати – відіслати. |
| 3. Префіксально-суфіксальний | Спосіб творення слів, що полягає в одночасному приєднанні до твірної основи префікса й суфікса, наприклад: дах – піддашок, осінь – по-осінньому, груди – нагрудник, морський – заморський. При цьому твірна основа може переходити в інший розряд слів (сніг – засніжити) або ж залишатися в тому самому (рукав – нарукавник). Префіксально-суфіксальними похідними є слова, утворені від прийменниково-іменникових форм, наприклад: заокеанський (який перебуває за океаном), навушник – (те, що одягають на вуха). |
| 4. Постфіксальний | Використовується у сфері дієслівного словотвору, рідше – займенникового, наприклад: умивати – умиватися, брати – братися, хто – хтось. |
| 5. Безафіксний (нульова суфіксація) | Різновид суфіксального словотвору, унаслідок яко-го похідні слова виникають шляхом переведення твірної основи до іншої частини мови за допомо-гою нульового суфікса. При цьому суфікси, наявні в основі твірних слів, відкидаються, наприклад: синій – синь, цвілий – цвіль, захистити – захист. Таким чином утворюються іменники від дієслів і прикметників, які позначають опредметнену дію або ознаку, наприклад: промовити – промова, вигукувати – вигук, юний – юнь, молодий – молодь. |
| 6. Основоскладання та словоскладання | Утворення складних слів шляхом поєднання двох основ переважно за допомогою інтерфіксів -о-, -е-наприклад: пішохід, землемір. Поєднання двох слів в одному, наприклад: салон-перукарня, дівчина-красуня. |
| 7. Абревіація | Утворення складноскорочених слів шляхом поєднання усічених основ або початкових літер слів, наприклад: дит’ясла, спецкор, НГУ, БАМ. |
Вправа 190.Визначте в кожній парі слів твірне й похідне, відповідь обгрунтуйте.
Мед – медовий, будувати – будівля, майструвати – майстер, гарно – гарний, перехід – переходити, збирання – збирати, зелень – зелений, заклик – закликати, писати – писар, гнилий – гниль, історія – історик, свіжішати – свіжий, гордий – гордість, змелений – змолоти, школярка – школяр, верба – вербиця, біднота – бідний, згинати – згинання, різьбити – різьба, накипіти – накип, розмовляти – розмова, ділити – ділення, малювати – малюнок, кричати – крик, навчати – навчання, насипати – насип, наклеїти – наклейка.
Вправа 191.З’ясуйте, від яких слів утворено подані похідні. Визначте в їхній структурі твірну основу та словотворчий афікс. Зразок: березовий – «який має відношення до берези»,твірна основа берез-, словотворчий суфікс -ов-ий.
Столяр, липняк, студентство, квітникарство, лікарський, вчителювати, левеня, золотистий, вітерець, надписати, тенісист, соусник, прегаряче, шко-лярський, ніжність, сніданок, навчений, передрімати, заквітчаний, вихованість, глиняний, морозище, довгуватий, неправда, пральний, плюшевий, рідненький, лісникувати, синець, добряк.
Вправа 192.Визначте спосіб творення поданих слів.
Товстун, машиніст, надлюдина, оксамитовий, міжсезоння, глибочінь, міцність, медсестра, НГУ, промова, фізик, прамова, сталевар, гордість, сусідство, підпис, блакить, лісосмуга, прохання, неправда, довіра, старість, невільник, вимикач, киянин, нелюб, підгрупа, БЮТ, хлібопекарня, старостиха, наколінник, пресмачний, подорожник, студрада, генерал-майор, грітися.
Вправа 193. Поділіть подані слова на групи: а) утворені префіксальним способом; б) утворені префіксально-суфіксальним способом.
По-селянськи, поперчити, узаконити, розтрощити, ощасливити, озвучити, міжсезонний, заозерний, підполковник, підліток, підситок, підтасувати, прадід, перевінчати, перегвинчувати, передмова, передобідок, передгрозяний, недогризок, неправота, безкозирка, неістотний, надписувати, наднизький.
Увага!Низка спільнокореневих слів утворює словотвірний ланцюжок, у якому кожен попередній член є твірним для наступного, наприклад: пекти → пекар → пекарський; білий → білок → білковий → білковина.
Вправа 194.Доберіть до поданих слів спільнокореневі. Побудуйте від них словотвірні ланцюжки.
Писати, море, школа, ліс, зелений, читати, картопля, сіль, лікувати, теплий, сад, пекти, осінь, мак, гість.
Словотвірний аналіз слова
1. Визначити твірну основу.
2. Визначити словотворчу морфему.
3. Установити спосіб творення.
Зразок розбору
Привокзальний (який знаходиться при вокзалі) ← вокзал + при— +н-ий
Твірна основа – вокзал-.
Словотвірні елементи – префікс при-, суфікс –-н-.
Спосіб творення – префіксально-суфіксальний.
Тестові завдання №24
1. Виберіть рядок, що складається тільки з похідних слів.
| А | Присмак, пролісок, вечір, креслення |
| Б | Чавунний, змелений, піднебесся, хід |
| В | Молодець, вітальня, моряк, вчити |
| Г | Соковитий, солити, різати, випікати |
| Д | Новий, лобатий, гостювати, крик |
2. У якому рядку, в усіх словах правильно виділено основу?
| А | Безводд/я, безвус/ий, веслува/ти, наслухати/ся |
| Б | Місяць/, свідомо/, пшон/о, метр/о |
| В | Озерц/е, шос/е, безлісс/я, подорож/ |
| Г | Масельц/е, вік/, серпнев/ий, роздумував/ |
| Д | Пенальт/і, танцювальн/ий, хор/, жнив/а |
3. У якому рядку всі слова спільнокореневі?
| А | Вода, багатоводдя, водити, безводний |
| Б | Родина, породичатися, народ, родовід |
| В | Швидко, швиденько, швидкість, найшвидше |
| Г | Майстер, майструвати, майстерня, майстровито |
| Д | Мер, мерія, мерівський, мери |
4. У якому рядку всі похідні слова утворено від прикметникових основ?
| А | Синіти, доброта, гаряче, пришкільний |
| Б | Хитрун, хвастун, широчінь, білявка |
| В | Ультрамодний, зелень, по-святковому, малеча |
| Г | Жовток, білизна, крутій, водій |
| Д | Дикун, ніжність, теплінь, голосистий |
5. У якому рядку правильно побудовано словотвірний ланцюжок?
| А | Ходити – переходити – проходити |
| Б | Весело – веселий – веселішати |
| В | Писати – записати – запис |
| Г | Шия – шийний – нашийник |
| Д | Смак – смакувати – смачний |
6. Позначте рядок, у якому всі слова не мають закінчень.
| А | Пізно, запропоновано, бюро, зранку |
| Б | Астролог, розум, заметіль, свідок |
| В | Ліворуч, фламінго, духовність, бістро |
| Г | Осінь, небокрай, серпантин, маестро |
| Д | Поні, лібрето, пальто, пенальті |
7. Знайдіть рядок, що містить слова, утворені однаковим способом.
| А | Підфарник, надбрівний, заколесник, намордник |
| Б | Підобідати, підверстатник, підпекар, підвечірок, |
| В | Нагрудник, наглядач, надпалубний, підсвічник |
| Г | Надклепати, розтрусити, найтепліше, осиротіти |
| Д | Нафтосховище, семирічний, лісостеповий, рибопродукти |
8. У якому рядку слова правильно поділено на морфеми?
| А | Лік-ар-к-а, піс-еньк-а, вчит-ель, кисл-уват-ий |
| Б | Чита-в, прац-юва-л-и, гірк-от-а, при-круч-ен-ий |
| В | По-дорож-ник, при-чал, чужи-нець, ран-ок |
| Г | Пра-ліс, по-сміх-а-ти-ся, зим-ов-ий, гітарист-к-а |
| Д | Шкіль-н-ий, роз-топ-и-вши, береж-ечок, міс-ив-о |
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Синтаксис– це розділ граматики, який вивчає будову словосполучень і речень, смислові відношення в них та засоби їх вираження. Основними одиницями синтаксису є словосполучення та речення.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Словосполучення –це мінімальна синтаксична одиниця, що утворюються поєднанням двох або більше повнозначних слів, з яких одне є головним, а інше – залежним (зелені поля, написавши листа, познайомились увечері).
Типи словосполучень
За морфологічними ознаками головного слова словосполучення бувають:
| Іменникові | Прикметникові | Числівникові | Дієслівні | Прислівни-кові |
| Щасливе ди-тинство,перша зуcт-річ, зів’яліквіти | Сильний ду-хом, високий на зріст, дужегарний | Сорок п’ять соток,сімднів | Складати іспити, іти вулицею, спо-стерігаючиуважно, сидя-чи в класі | Надзвичайновесело,зовсім недавно |
Увага!Охарактеризовані словосполучення в мовознавчій науці називаютьсинтаксичними. Синтаксичнісловосполучення слід відрізняти від фразео-логічних та лексичних. Синтаксичнісловосполучення – це вільне поєднання повнозначних слів, компоненти яких можна замінити (святковий вечір, святковий настрій, святкова вечеря). Фразеологічні сполученняєстійкими зворотами та виразами, які позначають переважно єдине поняття, заміна їх компонентів не допускається (пасти задніх – відставати, водити за ніс – обманювати). До лексичних словосполучень належать власні назви геогра-фічних, астрономічних, історичних об’єктів, свят (Чорне море, Жовті Води, Чумацький шлях, Куликове поле), термінологічні та професійні назви (закон Ома, ціаністий калій, кручені паничі), назви людей за професією та родом діяльності (старший лейтенант, гвардії капітан).
Не становлять словосполучень:
— поєднання слів повнозначних частин мови зі словами службових частин мови (під березою, повз хату, через хворобу);
— складені форми слів (дієслів, прикметників) (хочу знати, будемо вчитися, більш сміливий);
— поєднання слів за допомогою сурядних сполучників (день і ніч, сніг або дощ);
— поєднання підмета та присудка (зв’язок між ними називають не підрядним, а координаційним ).
Источник