Найбільший океан
Особливості туру
Питання і відповіді, повністю
Всім відомо, що найбільший океан планети ― це Тихий. Його площа становить майже 178 мільйонів квадратних кілометрів, і це майже половина світового океану. З півдня на північ він простягнувся на 16 тисяч кілометрів, а із заходу на схід — майже на 20 тисяч.
Середня глибина водойми коливається в межах 4 тисяч метрів, і саме тут знаходиться максимально глибоке місце планети ― Маріанська западина. Тихий океан простягнувся у всіх кліматичних поясах.
Наскільки тихий Тихий океан
Назву Тихому океану дав відомий мореплавець і мандрівник Фернан Магеллан. Справа в тому, що в першій половині XVI століття за 3 місяці і 20 днів він проплив від Вогненної Землі в Південній Америці до Філіппінських островів, і весь цей час була ідеально тиха погода. Тому він і назвав океан Тихим, з тих пір назва прижилася (до речі, на деяких мапах аж до 1917 року вживалися інші назви: Тихе море і Східний океан).
Проте насправді ця водойма, мабуть, найбільш бурхлива з усіх океанів Землі. Тут часто бувають найпотужніші тайфуни, саме в Тихому океані була зареєстрована найвища хвиля, а ще тут можна спостерігати таке явище, як водяні стовпи, які піднімають ураганні вітри. Та навіть землетруси і виверження вулканів на його території відбуваються частіше, ніж в інших водоймах планети.
Цікаві факти про найбільший океан планети
Факт №1. Площа всіх материків разом узятих менше площі Тихого океану.
Факт №2. Крім Маріанської западини в Тихому океані є ще кілька западин, глибина яких близько 10 тисяч метрів. Це Філіппінський жолоб, западини Кермадек і Тонга.
Факт №3. В північній частині водойми утворюються цілі «сміттєві острови». Сюди сміття приносить течіями. В основному ці острови складаються з пластику.
Факт №4. Тихий океан з космосу має форму трикутника.
Факт №5. У його водах мешкає понад 100 тисяч видів тварин: це втричі більше, ніж в Атлантичному океані.
Факт №6. Найдовша екосистема коралів знаходиться саме в Тихому океані ― це Великий Бар’єрний риф. Його видно навіть з космосу.
Факт №7. У водоймі більше островів, ніж в усіх інших океанах разом узятих: їх біля 25 тисяч.
Факт №8. Якщо весь обсяг води Тихого океану розподілити по материках, то він приховає землю. Причому на 2 700 метрів.
Факт №9. У 1992 році в Тихому океані сталася корабельна аварія китайського судна, що перевозив іграшки. Завдяки цій катастрофі вчені змогли детально вивчити течії водойми: гумові іграшки допливли зовсім до різних місць планети.
Факт №10. Біля Тихого океану найвищі припливи: біля Кореї висота хвиль може досягати 9 метрів.
Факт №11. У водоймі є незвичайне місце: так зване «Кафе білих акул». Тут акули збираються для подальшого продовження роду.
Факт №12. Температура води в різних місцях Тихого океану коливається від -1 до +29 градусів.
Источник
Найглибший океан
Особливості туру
Питання і відповіді, повністю
Напевно, прочитавши заголовок, всі згадали про Маріанській западині. Однак MapMe повідає про це місце більше, ніж вчителі географії.
Тут може «сховатися» Еверест
Маріанська западина, яку також називають Маріанським жолобом, знаходиться приблизно в 340 кілометрах від острова Гуам у Тихому океані. Вона має форму півмісяця, довжина якого близько 2550 кілометрів, а середня ширина ― 69 кілометрів.
Останні дослідження, проведені у 2011 році, свідчать про глибину Маріанської западини в 10 994 метра (з допустимою похибкою до ± 40 метрів). Ця точка називається «Безодня Челленджера». Щоб зрозуміти цей масштаб, досить згадати ще один цікавий факт про нашу планету: найвища вершина світу ― Еверест ― у висоту 8 848 метрів.
І це означає, що Еверест може легко «сховатися» в Маріанській западині, та й до того ж «сховатися» двома з лишком кілометрів води.
Цікаві факти про найглибшій точці планети
Факт №1. Тиск води в Марианском жолобі в тисячу раз більше ніж на рівні моря. Тому занурення в це місце ― чистої води самогубство, тут просто розчавить.
Факт №2. Напевно, всі думають, що на такій глибині буде холодно. В принципі, так, температура тут варіюється від 1 до 4 градусів.
Проте на глибині близько 1,6 км від поверхні Тихого океану знаходяться «чорні курці» ― це гідротермальні джерела, які нагрівають воду до 450 градусів. Тиск, який тут вище, ніж на поверхні (аж до 155 разів!), дозволяє океану «не закипіти». А тепло від цих джерел вносить великий внесок в тепловий баланс планети.
Факт №3. Маріанській западині є гідротермальний джерело Шампань ― це єдина на сьогоднішній день відома підводний область, де виявлено рідкий вуглекислий газ. Джерело відкрили в 2005 році, він дає безліч бульбашок, за що і отримав свою назву.
Факт №4. На дно Маріанського жолоба виявили гігантських амеб, що досягає в довжину 10 сантиметрів (на поверхні вони менше 0,5 мм). Швидше за все, на їх розмір вплинула навколишнє середовище і глибина, а також високий тиск, холодна температура і відсутність сонячного світла. І вони дуже живучі, що їх не бере уран, ртуть і свинець, які вбили б людей і тварин.
Факт №5. В Маріанській западині не такий пісок, який ми знаємо. Дно її вкрите шаром в’язкого слизу. Це залишки планктону і подрібнені раковини, які накопичувалися тут століттями. Тиск перетворює їх в густу сірувато-жовту дрібну бруд.
Факт №6. На глибині близько 414 метрів по дорозі до Маріанської западини знаходиться підводний вулкан Дайкоку. В ньому знаходиться рідкісне явище ― озеро чистої розплавленої сірки, яка кипить при 187 градусах. Єдине на сьогоднішній день місце, де є рідка сірка, супутник Юпітера Іо.
Факт №7. В кінці 2011 року в Маріанської западини були виявлені 69-кілометрові кам’яні мости. На думку дослідників, вони сформувалися на стику двох тектонічних плит: Тихоокеанської і Філіппінській. Один з них досягає у висоту два з половиною кілометри, просто ціла гора.
Факт №8. Незважаючи на те, що відкрили Маріанську западину півтора століття тому, в найглибшому місці на планеті побувало всього лише три людини. Першими туди занурилися американський лейтенант Дон Уолш і дослідник Жак Пікар 23 січня 1960 року на судні «Трієст». Через півстоліття, у 2012 році, тут побував кінорежисер Джеймс Кемерон.
Він відзняв кадри на 3D-камеру, які лягли в основу науково-документального фільму, а також взяв зразки живих організмів і порід.
Факт №9. Маріанська западина ― національний пам’ятник США і найбільший морський заповідник на планеті. Тому тут є ряд правил: в цьому районі не можна рибалити і видобувати корисні копалини. Однак тут можна плавати.
Багато подорожуєш? Поділися своїм досвідом з іншими!
Хто наступний
Всі знають про Маріанській западині, проте мало хто знає, які ще найглибші западини. На другому місці знаходиться Жолоб Тонга, глибина якого 10 882 метра. Третє місце займає Філіппінський жолоб поруч з однойменними островами. Його глибина — 10 554 метра.
Источник
§ 9. Атлантичний океан (підручник)
§ 9. Атлантичний океан
Площа океану – 91, 7 млн км 2 .
Середня глибина – 3 600 м.
Максимальна глибина – 8 742 м.
1. Пригадайте, береги яких материків омивають води Атлантичного океану.
2. Які протоки сполучають Атлантичний океан із Середземним морем та Тихим океаном?
3. Які відомі мореплавці торували простори Атлантичного океану?
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Атлантичний океан лежить між Америкою на заході та Європою і Африкою на сході. Межі з Індійським і Тихим океанами проведені умовно – по меридіанах від мисів на південних краях Африки і Південної Америки до Антарктиди. Назву Атлантичному океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного титана Атласа (Атланта), який нібито стояв на краю Землі і тримав на плечах небозвід. У різний час океан називали «Море за Геракловими стовпами», «Західний океан», «Море мороку». Назва Атлантичний океан утвердилася в географії з 1507 р.
Атлантичний океан – другий за величиною океан планети. Як і Тихий, він простягається від субарктичних широт до Антарктиди (на 16 000 км). Його відмінними рисами є витягнута форма та вузькість. І на півночі, і на півдні він має широке водне сполучення з холодними полярними водами. За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальна глибина відмічена у глибоководному жолобі Пуерто-Рико (8 742 м).
Серед морів Атлантичного океану вирізняють внутрішні ( Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське) та окраїнні ( Північне, Карибське). Найбільшими затоками є Мексиканська, Біскайська і Гвінейська. За розмірами вони не поступаються морям.
Більшість островів розташована поблизу суходолу і має материкове походження ( Ірландія, Великобританія, Великі Антильські). Вулканічними є острови Ісландія, Канарські. Коралове походження мають Бермудські острови.
Саргасове море одне з найзагадковіших морів світу. Свою назву воно отримало за скупчення у поверховому шарі води плаваючих бурих водоростей саргасів. Їх пучки зелено-бурими плямами проступають на синій поверхні моря. У 1492 р. Христофор Колумб у своєму щоденнику записав: «Стільки трави, що здавалося, все море кишить нею». Іспанським морякам водорості, вкриті повітряними пухирцями, нагадували сорт винограду сарга. Отже, назва Саргасове море дослівно означає Виноградне море. Цікаво, що воно не має берегів, а його межі визначають океанічні течії.
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Атлантичний океан – найбільш вивчений і освоєний людьми. Перші відомості про нього зібрали фінікійці ще за тисячу років до н. е. Проте тільки у Х ст. вікінгам вдалося перетнути океан і дістатися від берегів Європи до Гренландії і Північної Америки. Початок швидкому освоєнню океану поклав у XV ст. Христофор Колумб. Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.
Мал. Маршрути подорожей Христофора Колумба
На початку ХІХ ст. російська експедиція Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського провела вивчення проб води з глибин. Всебічні ж дослідження Атлантики почалися тільки наприкінці століття за допомогою спеціально обладнаних експедиційних суден. Англійська експедиція на судні «Челленджер» здійснила проміри глибин, дослідила властивості водних мас, органічний світ океану. У наш час океанологи різних країн світу продовжують вивчати дно, властивості води та течії Атлантичного океану.
БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА. Геологи за зразками порід дна встановили, що Атлантичний океан – наймолодший океан Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти – Північноатлантичний і Південноатлантичний. Вони утворюють єдиний підводним гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном на 2 000 м. Окремі вершини здіймаються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Уздовж середини хребтів проходить розлом земної кори – рифтова долина – завширшки близько 50 км. Вона є однією з найбільших тріщин на поверхні Землі. У цьому місці проходить межа літосферних плит, рухи яких супроводжуються виверженнями вулканів і землетрусами. Виливи магми у рифтовій зоні нарощують краї плит. Завдяки цьому дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.
Обабіч серединних хребтів розташовується плоске ложе океану з глибинами 4 – 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканічного походження. Порівняно з Тихим океаном Атлантичний має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.
Мал. Атлантичний океан
Цікава географія
Куди зникла Атлантида
Стародавні легенди, яким понад 3 тис. років, розповідають про Атлантиду –острів-материк, що нібито колись існував у Атлантичному океані. Про нього розповідається в працях давньогрецького філософа Платона, що жив у І V ст. до н. е. Він пише про суходіл, розташований за Середземним морем, який зненацька поглинуло море. Вже в наші часи багато дослідників намагалися відшукати затонулу Атлантиду. Одні шукали її на заході Африки, другі – в Егейському морі, треті – в Індійському океані. Проте пошуки виявилися марними. До цього часу вчені сперечаються про те, була Атлантида чи не було, і якщо була, то де саме.
Робота з картою
1. В яких півкулях розташований океан?
2. Які з морів Атлантичного океану шельфові?
3. Наведіть приклади материкових островів?
4. Назвіть теплі течії північної частини Атлантики. Як вони вливають на формування клімату в Європі?
5. Який напрямок простягання мають серединно-океанічні хребти в Атлантичному океані?
КЛІМАТ . Кліматичні умови Атлантичного океану дуже різноманітні. Це обумовлено його розміщенням в усіх кліматичних поясах земної кулі. Північні та південні райони океану, що розміщуються в полярних і субполярних широтах, мають суворий клімат з від’ємними температурами протягом більшої частини року. При цьому південна частина океану холодніша за північну, оскільки Антарктида є потужнішим охолоджувачем, ніж Арктика.
В помірних широтах на формування клімату впливають західні вітри, які породжують велику кількість штормів (особливо взимку). У тропічних широтах панують пасати. Там спостерігаються н айвищі температури повітря над океаном (+30 0 С) і н айменш а кількість опадів . Північніше екватора виникають тропічні циклони, які іноді перетворюються на урагани. Зароджуючись біля берегів Африки, вони переміщуються до Карибського моря, де набувають максимальної сили. В екваторіальних широтах випадає найбільше опадів – понад 2 000 мм за рік.
Мал. Атлантичний океан біля берегів Антарктиди
ВОДНІ МАСИ Й ТЕЧІЇ. Водні маси різняться температурою і солоністю. Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Найтепліші води (+26 0 С) – в екваторіальних і тропічних широтах. Далі на північ і південь температура води знижується.
Найбільша солоність вод (37,5 ‰) спостерігається в тропічних широтах, де переважає бездощова і спекотна погода. У прибережних водах Антарктиди вона знижується до 33 ‰ через опріснення внаслідок танення криги. Найменшу солоність вод (18 ‰) мають райони океану, куди впадають прісні води великих річок. Наприклад, Амазонка у місці впадіння в Атлантичний океан так опріснює його води, що навіть за кілька кілометрів від берега її можна пити. Особливістю Атлантичного океану є численні айсберги.
Течії в Атлантичному океані, як і в Тихому, утворюють два кола циркуляції води. На відміну від Тихого океану вони спрямовані не по широті, а майже уздовж меридіанів. Причиною цього є витягнутість Атлантики з півночі на південь. Течії переносять водні маси, а з ними тепло і холод з одних широт у інші. Найвідоміша тепла течія – Гольфстрім, яка жене теплі тропічні води на північ. Північніше 40˚ пн. ш. вона повертає на північний схід і називається Північноатлантичною. Обидві течії обігрівають не тільки північну частину Атлантики, а й значно пом’якшують клімат на півночі Європи. За це їх називають „водяними обігрівачами”. Над ними формуються більш теплі і вологі повітряні маси, тому виникають хмари, опади, циклони. Західні вітри переносять їх далі на схід – в Європу. З Північного Льодовитого океану в Атлантичний приходить холодна Лабрадорська течія, яка сильно знижує температуру повітря у прилеглих районах.
Мал. Течії Атлантичного океану
ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Рослини і тварини Атлантичного океану бідніші видами, ніж у Тихому. Це пояснюється геологічною молодістю океану. В Атлантиці поширені різні види водоростей – червоні, зелені, бурі (серед яких і саргассові).
Найбільше різноманітних тварин мешкає в екваторіальних і тропічних водах. Тільки там зустрічаються летюча риба, меч-риба, морська черепаха. Серед коралових рифів живуть баракуда, спиноріг, риба-метелик, риба-ангел. Тільки в Саргасовому морі на глибині 700 м нерестяться вугри, які припливають туди з річок Європи і Північної Америки. Із ссавців є кити, тюлені. В холодних водах різноманітність видів незначна, але загальна кількість тварин дуже велика. На узбережжях материків і островах безліч птахів (чайки, кайри), які живляться рибою.
Мал. Морський сувенір
Мал. Завдяки акціям екологів за останнє десятиріччя в Атлантичному океані збільшилась популяція китів
ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ. Атлантичний океан омиває береги найрозвинутіші країни світу. Його просторами пролягли найжвавіші морські шляхи, якими курсують сотні пасажирських і вантажних суден. На його узбережжях виникли найбільші порти світу. Узбережжя і острови є прекрасними місцями відпочинку і туризму.
Біологічні ресурси використовуються людиною з давніх-давен. Серед риб найбільше промислове значення мають оселедець, тріска, тунець, анчоус, мойва, морський окунь, хек, камбала, сардина. Крім риби виловлюють устриць, кальмарів, крабів, лангустів, креветок. У деяких районах внаслідок надмірного вилову скоротилися запаси риби. Для їх відновлення необхідно на кілька років скоротити промисел.
З мінеральних ресурсів на шельфах є поклади нафти і природного газу. Їх розробляють у Північному морі, Мексиканській і Гвінейській затоках. Видобування здійснюється за допомогою бурових платформ, установлених у морі. Потім нафто- і газопроводами, прокладеними дном, сировину перекачують у сховища. Підводні родовища вугілля розробляють Велика Британія і Канада. На шельфі поблизу Південної Африки відкрито родовища високоякісних алмазів. Їх видобувають на спеціально обгороджених і осушених ділянках. Використовують і будівельні матеріали – пісок, гравій, вапняк-черепашник. З води отримують кухонну сіль та інші речовини.
Енергетичні ресурси Атлантичного океану мало освоєні. Біля узбережжя Франції працює електростанція, що використовує енергію припливів. Країна Кот-д’Івуар отримує електроенергію за рахунок різниці температур поверхневого (+30 0 С) і глибоководного (+8 0 С) шарів води.
ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД. Води Атлантичного океану забруднюються річковими водами, стоками прибережних міст, нафтою. Найбільш забрудненими акваторіями є морські шляхи, якими транспортують нафту. Північне море і прибережні води Північної Америки вкриті багатокілометровими нафтовими плямами.
Забруднення води призводить до скорочення чисельності риби. У забруднених прибережних водах, особливо поблизу великих портів, розвиваються віруси небезпечних хвороб: гепатиту, холери, черевного тифу. Через це численні пляжі Чорного, Балтійського, Середземного морів небезпечні для купання.
Боротьбу із забрудненням води ведуть різними способами. Для збереження природи океану необхідно повсякчас здійснювати спостереження і контроль за його станом. В багатьох країнах заборонено скидати в океан неочищені води з промислових підприємств і суден. Варто пам’ятати, океан і суходіл – нерозривне ціле. Не зумівши зберегти океан, навряд чи люди зможуть зберегти і суходіл.
Запитання і завдання
1. Порівняйте географічне положення і розміри Атлантичного та Тихого океанів.
2. Чому посеред Атлантичного океану виникли серединноокеанічні хребти?
3. Чому води Атлантичного океану поблизу узбережжя Антарктиди мають меншу солоність?
4. Розкажіть про органічний світ Атлантичного океану.
5. Які багатства криються у водах Атлантичного океану?
6. Внаслідок чого води океану забруднюються?
7. Поміркуйте, чому Північну Атлантику називають кухнею погоди Європи.
8. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:
а) які літосферні плити утворюють дно Атлантичного океану;
б) в якому напрямку і з якою швидкістю вони рухаються;
в) які форми рельєфу утворюються на дні внаслідок цих рухів.
1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису; підводних хребтів – Північноатлантичний, Південноатлантичний.
2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Гольфстрім, Північноатлантична, Лабрадорська, Канарська.
Источник