- Клімат і води Атлантичного океану. Органічний світ і природні ресурси
- § 20. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси
- Клімат і води
- Органічний світ і природні ресурси
- Органічний світ атлантичного океану за видовим складом бідніший ніж тихого океану це пояснюється
- Атлантичний океан і Тихий океан: характеристики, схожості та відмінності
- Загальна характеристика Тихого океану
- Загальна характеристика Атлантичного океану
- Клімат і води Атлантичного океану. Органічний світ і природні ресурси
- § 20. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси
- Клімат і води
- Органічний світ і природні ресурси
Клімат і води Атлантичного океану. Органічний світ і природні ресурси
§ 20. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси
- Назвіть причини руху водних мас в океані.
- Від чого залежить розподіл життя в Світовому океані?
Клімат і води
Клімат Атлантичного океану, як і Тихого, надзвичайно різноманітний. Більша частина океану лежить у поясах, які цілорічно дістають значну кількість сонячної радіації. Тому температура поверхневих вод у центральній частині Атлантики досягає +28°С. На крайніх півночі та півдні Атлантики вона становить нижче 0°С. Особливо суворий океанічний клімат біля узбережжя Антарктиди.
В Атлантичному океані також чітко простежуються відхилення від середньоширотних температур на сході й заході одного географічного поясу. Таке порушення зонального розподілу температур в Атлантиці, так само як і в Тихому океані, пояснюється циркуляцією атмосфери і поверхневих вод.
На півночі Атлантики, в помірних широтах, розміщений Ісландський мінімум, тобто область низького атмосферного тиску.
Пригадайте, де утворюється подібна область у Тихому океані?
Тут повітряні маси перебувають у велетенському кругообігу, обертаючись проти годинникової стрілки. На сході кругообігу над Атлантичним океаном тепле повітря прямує від тропіків, а на заході поясу повітря рухається від арктичних широт, звідки надходять холодні повітряні маси.
Такий рух повітряних мас зумовлює й відповідний напрям морських течій. Біля берегів Європи проходить тепла Північноатлантична течія, водночас уздовж берегів Північної Америки — холодні води Лабрадорської течії. З нею від Гренландії часто виносяться на південь велетенські айсберги.
У тропічних широтах температура повітря на заході Атлантики навпаки вища, ніж на сході. Це зумовлено рухом повітряних мас навколо Північноатлантичного максимуму — області високого атмосферного тиску повітря рухається тут за годинниковою стрілкою. Тому на заході Атлантичного океану з екваторіальних широт надходить тепле повітря, а на сході — навпаки, порівняно холодні повітряні маси рухаються з помірного поясу.
Значно посилюють різницю температур між західною та східною частинами тропічного поясу морські течії. Головну роль тут відіграє Гольфстрім.
Гольфстрім — найпотужніша з-поміж теплих течій Світового океану. Вона переносить води у 80 разів більше, ніж; усі річки земної кулі. У своїй південній частині Гольфстрім має ширину 75 км, товща водного потоку тут досягає 700-800 м. Водна маса температурою близько +28°С рухається зі швидкістю майже 10 км/год. Основне джерело Гольфстріму — Карибське море. Величезна маса води, яку приносять сюди пасатні течії, потрапляє в Мексиканську затоку. Рівень води тут підвищується, і її надлишок через Флоридську протоку виходить у відкритий океан. Так виникає течія, назва якої означає «течія затоки».
Кліматичні відмінності в межах одного поясу спостерігаються в Атлантиці й південніше екватора. Тут, у тропічному поясі, також утворився велетенський кругообіг повітряних і водних мас. Вони рухаються навколо ще однієї області високого атмосферного тиску — Південноатлантичного максимуму.
Відшукайте зазначену область атмосферного тиску на карті та визначіть подібну в Тихому океані.
Під її впливом холодні повітряні та водні маси просуваються від антарктичних широт на північ уздовж Африки. Зворотний потік прямує вздовж берегів Південної Америки. У південних широтах Атлантичного океану рухається потужна течія Західних Вітрів, яка проникає сюди з Тихого океану через широку протоку Дрейка.
Атлантичний океан — найсолоніший у Світовому океані, але в різних його частинах солоність вод неоднакова. Найбільшою вона є в тропічних широтах — 37‰.
У місцях впадіння в океан потужних річок солоність вод океану знижується до 18‰, а в Балтійському морі вона становить тільки 8‰.
Органічний світ і природні ресурси
Між органічним світом Атлантики і Тихого океану багато спільного, але Атлантичний океан дещо бідніший на біологічні ресурси. Однією з причин цього вважається його відносна молодість. В океані налічуються численні види риб — скумбрія, тріска, сардина, нототенія, меч-риба, акули тощо. Атлантичний океан дає 35% світового вилову риби. В помірних і полярних широтах багато китів, зокрема — кашалотів і косаток (мал.47). Характерні морські раки — омари, лангусти (мал.48, 49).
Життя в Атлантичному океані, як і в Тихому, зосереджене в основному біля західного тропічного узбережжя, де на поверхню піднімаються багаті на поживні речовини глибинні води.
Господарське освоєння океану пов’язане і з мінеральними ресурсами, насамперед зони шельфу. Тільки в Північному морі виявлено більш як 100 родовищ нафти та газу, пробурено сотні свердловин, прокладено по дну нафто- й газопроводи. Понад 3 000 спеціальних платформ (мал.50), з яких добувають нафту й газ, працюють у Мексиканській затоці. В прибережних водах Канади, Великобританії видобувають кам’яне вугілля.
Активна господарська діяльність людини у басейні Атлантичного океану спричинила значне забруднення його вод.
Особливо помітно забруднення в окремих морях Атлантики. Одне з найбрудніших у світі — Балтійське море. В окремих затоках гранично допустимі норми забруднення перевищені у 20 разів. Небезпечна ситуація склалася в Середземному і Чорному морях, які при подальшому забрудненні можуть незабаром стати мертвими.
- Клімат Атлантики, подібно до Тихого океану, надзвичайно різноманітний і змінюється зонально, а також із заходу на схід.
- Атлантичний океан багатий на біологічні і мінеральні ресурси.
- Інтенсивна господарська діяльність в Атлантичному океані загострила проблему забруднення його вод.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- Що спільного в циркуляції атмосфери та вод у Атлантичному і Тихому океанах?
- Чому Південна Атлантика холодніша, ніж Північна?
- Чому солоність вод Атлантики в різних її частинах неоднакова? На які природні ресурси багатий Атлантичний океан?
- Як розуміти вислів: «Мертвий океан — мертва планета»?
Источник
Органічний світ атлантичного океану за видовим складом бідніший ніж тихого океану це пояснюється
Площа океану – 91,7 млн.км. 2 Максимальна глибина – 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів – 16. Найбільші моря – Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока – Мексиканська. Найбільші острови та групи островів – Великі Антильські, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія.
Найпотужніші течії – Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні (теплі), Бенгальська, Лабрадорська, Канарська, Західних Вітрів (холодні).
Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до Антарктиди. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським – на південному сході та Північним Льодовитим – на півночі.
Берегова лінія материків, що омиваються водами Атлантичного океану, дуже розчленована тільки у Північній півкулі. Тут є багато внутрішніх морів, особливо на сході. Більша частина островів розташована біля суходолу і має материкове походження. Шельфова зона океану невелика – 7 % його площі.
Атлантичний океан люди почали освоювати ще з прадавніх часів. Починаючи з XV ст. Атлантичний океан стає головним водним шляхом людства і свого значення не втрачає й нині.
Перший період дослідження океану тривав до середини XVIII ст. Він характеризувався вивченням розподілу океанічних вод і встановленням меж океану. Пізніше проводились глибоководні дослідження і вивчались властивості водних мас. Комплексні дослідження природи Атлантики розпочались з кінця XIX ст.
У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн продовжують вивчати природу океану. Океанологи ретельно досліджують взаємодію океану і атмосфери, спостерігають за Гольфстрімом та іншими течіями, за рухом айсбергів.
Згідно з теорією літосферних плит Атлантичний океан є відносно молодим. Майже меридіонально простягається Серединно-Атлантичний хребет, який розділяє ложе океану на дві приблизно рівні частини. На півночі окремі вершини хребта підносяться над водою у вигляді вулканічних островів, найбільшим з яких є Ісландія.
Материкова обмілина найбільшу ширину має у Північному та Балтійському морях. Тут шельф простягається на 200-400 км.
Оскільки Атлантичний океан знаходиться в усіх кліматичних поясах, клімат його просторів досить різноманітний. Більша частина океану розташована у тропічних та помірних широтах. Кліматичні умови тут визначають пасати і західні вітри. Найбільшої сили вітри досягають у помірних широтах південної частини Атлантичного океану.
У районі Північної Атлантики поблизу о. Ісландія знаходиться центр зародження циклонів, які значною мірою впливають на природу всієї Північної півкулі.
Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Це пояснюється впливом холодних вод і льоду, що надходять з Північного Льодовитого океану та з Антарктики.
Течії в Атлантичному океані, внаслідок значної його протяжності з півночі на південь, мають майже меридіональне спрямування. Вони характеризуються надзвичайною активністю переміщення водних мас з одних широт в інші. Найпотужнішими теплими течіями є Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, холодними – Течія Західних вітрів, Бенгальська, Лабрадорська, Канарська.
У високих широтах трапляється багато айсбергів та дрейфуючої криги. Айсберги на півночі сповзають з Гренландії, а на півдні – з Антарктиди. Тепер за рухом айсбергів спостерігають за допомогою штучних супутників Землі.
Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж Тихого. Це пояснюється геологічною молодістю першого і дещо прохолоднішими кліматичними умовами. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та інших морських тварин у цьому океані досить значні.
В Атлантичному океані є майже всі природні пояси. Своєрідністю виділяються природні комплекси окремих морів та заток. Особливо це стосується внутрішніх морів: Середземного, Чорного, Північного та Балтійського.
Органічний світ більш багатий у помірних широтах. Найсприятливіші умови життя багатьох видів риб склались у північній та північно-західній частині океану, де змішуються потоки теплих і холодних течій. Тут промислове значення мають тріска, оселедець, морський окунь, скумбрія, мойва.
У північному субтропічному поясі знаходиться Саргасове море, відоме велетенськими саргасовими водоростями.
Через Атлантичний океан пролягають найважливіші морські шляхи, що сполучають країни Європи й Африки з Новим Світом. На узбережжі і островах Атлантичного океану знаходяться всесвітньовідомі райони відпочинку та туризму.
Історично склалося, що Атлантичний океан давно став місцем інтенсивного рибальства і звіропромислу на китів, тюленів, моржів. Більша частина вилову риби припадає на північну частину океану. Крім риби в океані добувають крабів, кальмарів, омарів, устриць, лангустів.
Дно Атлантичного океану багате на корисні копалини. Підводні родовища кам’яного вугілля видобувають Велика Британія і Канада. З морського дна видобувають нафту в Мексиканській та Гвінейській затоках, Північному морі.
Останнім часом надмірний вилов риби і промисел морських тварин призвели до значного скорочення біологічних ресурсів Атлантики, а тому необхідні термінові заходи, спрямовані на відновлення їх запасів. Викликає тривогу екологічний стан Середземного та Північного морів. Найбільшим джерелом забруднення Північного моря є нафта, робота бурових платформ. Атлантичний океан вже не в змозі самоочищатись та відновлювати свої біологічні ресурси.
Источник
Атлантичний океан і Тихий океан: характеристики, схожості та відмінності
Загальна характеристика Тихого океану
Між Тихим і Атлантичним океаном є різниця в розмірах, перший з них займає понад 33% поверхні земної кулі. Він же володіє найбільшими глибинами, меншою температурою води і концентрацією солей. Ширина океану по екваторі дорівнює 17 тис. км, площа — 1787 млн. км 2 , а середня глибина — 3940 м. Відмінними рисами океану також є те, що земна кора під ним надзвичайно рухлива, дно багато вулканами, а води — представниками тваринного і рослинного світів.
Друга назва Тихого океану – Великий. Його води омивають п’ять континентів. Східні береги досить прості, з кількома затоками і півостровами. На західній околиці його безліч морів. В їх число входять шельфові, які знаходяться на мілководді континенту, глибини не перевищують 100 м. Частина морів розташована в місці контакту літосферних плит. Від океану їх відокремлюють групи островів. Берегова лінія сильно розчленована.
Загальна характеристика Атлантичного океану
Відмінності Тихого і Атлантичного океану не тільки в розмірах, але й формою. Останній витягнутий у напрямку північ-південь і нагадує звивисту стрічку. Ширина його становить близько 5 тис. км, площа поверхні 916 млн. км 2 , а середня глибина 3597 м. Атлантичний океан – місце стоку великої кількості великих річок. Якщо взяти сумарний стік Конго і Амазонки, то він складатиме лише четверту частину.
Атлантичний океан і Тихий океан мають різну солоність вод. У першого вона більша і становить від 34 до 373‰. В середньому по океанах воно становить 3471‰. В ньому ж найтепліша вода, її температура становить 399 ?C (середнє значення Світового – 351 ?C). Таке явище має просте пояснення: океан активно обмінюється водою з прибережними морями і затоками, які відрізняються теплотою і високою солоністю.
Источник
Клімат і води Атлантичного океану. Органічний світ і природні ресурси
§ 20. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси
- Назвіть причини руху водних мас в океані.
- Від чого залежить розподіл життя в Світовому океані?
Клімат і води
Клімат Атлантичного океану, як і Тихого, надзвичайно різноманітний. Більша частина океану лежить у поясах, які цілорічно дістають значну кількість сонячної радіації. Тому температура поверхневих вод у центральній частині Атлантики досягає +28°С. На крайніх півночі та півдні Атлантики вона становить нижче 0°С. Особливо суворий океанічний клімат біля узбережжя Антарктиди.
В Атлантичному океані також чітко простежуються відхилення від середньоширотних температур на сході й заході одного географічного поясу. Таке порушення зонального розподілу температур в Атлантиці, так само як і в Тихому океані, пояснюється циркуляцією атмосфери і поверхневих вод.
На півночі Атлантики, в помірних широтах, розміщений Ісландський мінімум, тобто область низького атмосферного тиску.
Пригадайте, де утворюється подібна область у Тихому океані?
Тут повітряні маси перебувають у велетенському кругообігу, обертаючись проти годинникової стрілки. На сході кругообігу над Атлантичним океаном тепле повітря прямує від тропіків, а на заході поясу повітря рухається від арктичних широт, звідки надходять холодні повітряні маси.
Такий рух повітряних мас зумовлює й відповідний напрям морських течій. Біля берегів Європи проходить тепла Північноатлантична течія, водночас уздовж берегів Північної Америки — холодні води Лабрадорської течії. З нею від Гренландії часто виносяться на південь велетенські айсберги.
У тропічних широтах температура повітря на заході Атлантики навпаки вища, ніж на сході. Це зумовлено рухом повітряних мас навколо Північноатлантичного максимуму — області високого атмосферного тиску повітря рухається тут за годинниковою стрілкою. Тому на заході Атлантичного океану з екваторіальних широт надходить тепле повітря, а на сході — навпаки, порівняно холодні повітряні маси рухаються з помірного поясу.
Значно посилюють різницю температур між західною та східною частинами тропічного поясу морські течії. Головну роль тут відіграє Гольфстрім.
Гольфстрім — найпотужніша з-поміж теплих течій Світового океану. Вона переносить води у 80 разів більше, ніж; усі річки земної кулі. У своїй південній частині Гольфстрім має ширину 75 км, товща водного потоку тут досягає 700-800 м. Водна маса температурою близько +28°С рухається зі швидкістю майже 10 км/год. Основне джерело Гольфстріму — Карибське море. Величезна маса води, яку приносять сюди пасатні течії, потрапляє в Мексиканську затоку. Рівень води тут підвищується, і її надлишок через Флоридську протоку виходить у відкритий океан. Так виникає течія, назва якої означає «течія затоки».
Кліматичні відмінності в межах одного поясу спостерігаються в Атлантиці й південніше екватора. Тут, у тропічному поясі, також утворився велетенський кругообіг повітряних і водних мас. Вони рухаються навколо ще однієї області високого атмосферного тиску — Південноатлантичного максимуму.
Відшукайте зазначену область атмосферного тиску на карті та визначіть подібну в Тихому океані.
Під її впливом холодні повітряні та водні маси просуваються від антарктичних широт на північ уздовж Африки. Зворотний потік прямує вздовж берегів Південної Америки. У південних широтах Атлантичного океану рухається потужна течія Західних Вітрів, яка проникає сюди з Тихого океану через широку протоку Дрейка.
Атлантичний океан — найсолоніший у Світовому океані, але в різних його частинах солоність вод неоднакова. Найбільшою вона є в тропічних широтах — 37‰.
У місцях впадіння в океан потужних річок солоність вод океану знижується до 18‰, а в Балтійському морі вона становить тільки 8‰.
Органічний світ і природні ресурси
Між органічним світом Атлантики і Тихого океану багато спільного, але Атлантичний океан дещо бідніший на біологічні ресурси. Однією з причин цього вважається його відносна молодість. В океані налічуються численні види риб — скумбрія, тріска, сардина, нототенія, меч-риба, акули тощо. Атлантичний океан дає 35% світового вилову риби. В помірних і полярних широтах багато китів, зокрема — кашалотів і косаток (мал.47). Характерні морські раки — омари, лангусти (мал.48, 49).
Життя в Атлантичному океані, як і в Тихому, зосереджене в основному біля західного тропічного узбережжя, де на поверхню піднімаються багаті на поживні речовини глибинні води.
Господарське освоєння океану пов’язане і з мінеральними ресурсами, насамперед зони шельфу. Тільки в Північному морі виявлено більш як 100 родовищ нафти та газу, пробурено сотні свердловин, прокладено по дну нафто- й газопроводи. Понад 3 000 спеціальних платформ (мал.50), з яких добувають нафту й газ, працюють у Мексиканській затоці. В прибережних водах Канади, Великобританії видобувають кам’яне вугілля.
Активна господарська діяльність людини у басейні Атлантичного океану спричинила значне забруднення його вод.
Особливо помітно забруднення в окремих морях Атлантики. Одне з найбрудніших у світі — Балтійське море. В окремих затоках гранично допустимі норми забруднення перевищені у 20 разів. Небезпечна ситуація склалася в Середземному і Чорному морях, які при подальшому забрудненні можуть незабаром стати мертвими.
- Клімат Атлантики, подібно до Тихого океану, надзвичайно різноманітний і змінюється зонально, а також із заходу на схід.
- Атлантичний океан багатий на біологічні і мінеральні ресурси.
- Інтенсивна господарська діяльність в Атлантичному океані загострила проблему забруднення його вод.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- Що спільного в циркуляції атмосфери та вод у Атлантичному і Тихому океанах?
- Чому Південна Атлантика холодніша, ніж Північна?
- Чому солоність вод Атлантики в різних її частинах неоднакова? На які природні ресурси багатий Атлантичний океан?
- Як розуміти вислів: «Мертвий океан — мертва планета»?
Источник