Тихий океан розташований у півкулі

Географія — Гілецький Й. Р. — Тихий океан

Географія / Географія — Гілецький Й. Р.

Тихий океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Тихий (Великий) океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразія й Австралія на заході, Північна і Південна Америка на сході й Антарктида на півдні.

Тихий океан займає більш як 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить ряд окраїнних морів Східної і Південно-Східної Азії. В океані розташована велика кількість архіпелагів і окремих островів.

Рельєф дна

Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 х 35, що мають глибину більш як 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км. Серед останніх Маріанський жолоб з найглибшою відміткою дна Світового океану — 11022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить в систему серединно-океанічних хребтів.

Більша частина океану лежить на Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми

плитами. Саме із зонами взаємодії пов’язані глибоководні жолоби та острівні дуги.

Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, що утворюють Тихоокеанське «Вогняне кільце». У цій зоні частими є наземні і підводні землетруси, що спричиняють хвилі цунамі.

Клімат

Тихий океан розташований майже в усіх кліматичних поясах. Велика його частина лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах. Температура повітря над цими акваторіями протягом року становить +16°. +24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, біля берегів Антарктиди низька температура характерна й для літніх місяців. У тропічних широтах над океаном панують пасати. У помірних широтах над океаном переважають західні вітри, а біля берегів Євразії — мусони. Над океаном часто дмуть сильні вітри — шторми і тропічні циклони — тайфуни. Максимальна кількість опадів (близько 3000 мм) випадає в західній частині екваторіального поясу, мінімальна—- у східних районах між екватором і південним тропіком (близько 100 мм).

Властивості вод та океанічні течії

У Тихому океані утворюються всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. Середньорічна температура вод між тропіками становить +19 °С, біля екватора — +25°. +29 °С, в Антарктиці вона опускається до -1 °С. Льодові явища в північній частині океану й у субантарктичному поясі носять сезонний характер. Поблизу Антарктиди морські льоди тримаються увесь рік.

Опади, що випадають над океаном, у цілому переважають над випаровуванням. Солоність поверхневих вод Тихого океану трохи нижча, ніж в Атлантичному.

Океан досить сильно витягнутий із заходу на схід, тому в ньому переважають широтні потоки вод. У Тихому океані утворилася система океанічних течій, яка у Північній півкулі має форму величезної вісімки. Ця система включає течії: Північну Пасатну, Куросіо, Північнотихоокеанську і Каліфорнійську. На південь від екватора вона переходить у кільцеподібну форму, охоплюючи Південну Пасатну, Східноавстралійську, Західних Вітрів і Перуанську течії.

Органічний світ

За числом видів і біомаси органічний світ Тихого океану багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється його розмірами, різноманітністю природних умов і тривалою геологічною історією. Особливо багатим є органічне життя в екваторіально-тропічних широтах, в областях поширення коралових рифів. Для північної частини океану характерні різні види риб, у тому числі лососевих.

Природні комплекси

У Тихому океані є майже всі природні пояси, крім північного полярного.

Північний субполярний пояс займає невелику частину Беринґового й Охотського морів. У цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція прохолодних вод, а тому вони багаті киснем, а відповідно і рибою.

Північний помірний пояс охоплює великі акваторії між Євразією та Північною Америкою. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Особливо великим видовим різноманіттям організмів характеризується Японське море.

Північний субтропічний пояс у Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна — холодна. Води слабко перемішуються, вони прозорі, сині, кількість планктону і риб невелика.

Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної Пасатної течії. У цьому поясі розташована велика кількість окремих островів та архіпелагів.

В екваторіальному поясі відбувається складна взаємодія різних течій. На стиках потоків

водовороти сприяють підйому вод, зростає їхня біологічна продуктивність.

У Південній півкулі формуються такі ж природні пояси, що й у Північній. Однак вони відрізняються деякими властивостями водних мас і видовим складом організмів. Наприклад, у водах субантарктичного й антарктичного поясів живуть нототенієві і білокровні риби. У південному тропічному поясі біля берегів Південної Америки між 4 і 23° пд. ш. формується особливий водний комплекс. Він характеризується стійким та інтенсивним підйомом глибинних вод, активним розвитком органічного життя. Це один із найпродуктивніших районів усього Світового океану.

Господарське використання

Тихий океан відіграє важливу роль у житті багатьох країн і народів. Океан і його моря омивають узбережжя континентів, на яких розташовано понад 30 прибережних держав із загальною кількістю населення понад 2 млрд осіб.

У водах Тихого океану, на дні і берегах багато різноманітних природних ресурсів. До основних видів багатств належать біологічні ресурси. Водам океану властива висока продуктивність (близько 200 кг/км ). Вилов риби в океані складає більш як 60 % світового обсягу.

Із морської води видобувають кухонну і калійну солі, магній, бром; діють установки з опріснення морських вод. На шельфі океану розробляються родовища руд олова та інших металів, видобувають велику кількість нафти і газу.

Енергетичні ресурси тихоокеанських вод великі і різноманітні, але використовуються поки що слабо.

Тихим океаном проходять траси світового і регіонального судноплавства, на берегах океану розташовано багато портів.

За останні роки господарська діяльність призвела до сильного забруднення деяких акваторій океану, особливо біля берегів Японії і Північної Америки. Виснажилися запаси риб, китів й інших тварин, причому деякі з них втратили промислове значення.

Источник

§ 6. Тихий океан (підручник)

Світовий океан величезний: під його солоними водами сховано3/4 земної поверхні. Цей величний, загадковий Океан перепоясує увесь наш світ іпульсує припливами, наче величезне серце Землі. Ласкаве і водночас небезпечнеколихання води ніби вказує на живу душу океану, що зачаїлась у темних глибинах…Так красномовно пишуть письменники про Світовий океан, який є об’єктом вивченнягеографії.

Слово океан походить від фінікійського «оч», «очен», що означає величезний, безмежний. Стародавні вавилоняни і єгиптяни Океаном називалиміфічну ріку, яка за їхніми уявленнями омивала увесь суходіл, що нібиторозміщувався на плоскому диску.

§ 6. Тихий океан

Площа океану – 178, 7 млн км 2 .

Середня глибина – 4 000 м.

Максимальна глибина – 11 022 м.

1. Пригадайте, який з океанів Землі найбільший за площею.

2. Хто і коли з мореплавців уперше перетнув Тихий океан?

3. Які форми рельєфу розрізняють на океанічному дні?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Тихим океан назвав португалець Фернан Магеллан під час першого навколосвітнього плавання. Насправді ж ця назва не відповідає характерові океану, адже йому властиві часті шторми й урагани. Просто Магеллану повезло з погодою – йому вдалося перетнути Тихий океан, жодного разу не потрапивши у шторм. Так на картах з’явилася нова назва, іспанською Мар Пацифіко – «Море мирне, тихе, спокійне».

Географічне положення – важлива частина характеристики будь-якого океану. Це – його своєрідна адреса у просторі. Від певного розташування залежать природні умови акваторії. Навчитися визначати географічне положення допоможе план ( табл. 1).

Характеристика географічного положення океану

1. Положення відносно материків

Визначити, між якими материками розташований

2. Положення відносно інших океанів

Встановити, з якими межує океанами

3. Положення відносно екватора

Встановити, в якій лежить півкулі (Північній чи Південній)

4. Положення відносно кліматичних поясів

Встановити, в яких кліматичних поясах простягається

5. Особливості берегової лінії

а) сильно чи слабо розчленована;

б) які моря відносяться до океану;

в) які затоки вдаються у суходіл;

г) які великі острови розташовані в океані

Тихий океан розташований між Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою – на сході, Антарктидою – на півдні. Береги цих материків є межами океану. Екватор поділяє Тихий океан на дві приблизно однакові частини, тому в північній і південній частинах океану природа подібна. Він розташований в усіх кліматичних поясах, крім арктичного.

Тихий океан – найбільший і найглибший з океанів нашої планети. Він такий величезний, що може вмістити в собі всі материки і острови Землі. Він охоплює майже половину площі Світового океану.

До Тихого океану входить багато морів. Серед них окраїнні моря – Берингове, Охотське, Японське, Південнокитайське. Вони розміщуються уздовж східної окраїни Євразії, мало вдаються в суходіл та відокремлені від океану лише півостровами і островами. Філіппінське море розташоване між островами. Найбільшими затоками є Аляска і Каліфорнія. Протоки з’єднують Тихий з іншими океанами: Дрейка і Магелланова – з Атлантичним, Малаккська – з Індійським, Берингова – з Північним Льодовитим. Тихий і Атлантичний океани з’єднуються також рукотворним Панамським каналом, проритим через Панамський перешийок між Північною і Південною Америкою. Островів у Тихому океані багато, і вони мають різне походження: материкове ( Японські, Філіппінські), вулканічне ( Маріанські), коралове ( острови Тонга).

Працюємо з картою

1. В яких півкулях лежить океан відносно екватора і нульового меридіана?

2. Назвіть найбільші моря, затоки і протоки, що відносяться до Тихого океану.

3. Назвіть найбільші півострови та острови Тихого океану.

4. Назвіть серединно-океанічні хребти-підняття. На які улоговини вони поділяють ложе океану?

5. Назвіть острови, що є вершинами підводних вулканів.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Плавання Тихим океаном здійснювалися ще в стародавні часи корінними мешканцями островів. У ХІІ ст. західну частину океану освоїли китайці. Історія дослідження його європейцями починається, певно, з відкриття, яке зробив іспанець Васко Нуньєс де Бальбоа. В 1513 р. він перетнув Панамський перешийок Центральної Америки і з вершини гори побачив безкраї водні простори, які назвав Південним морем. На той час європейці були впевнені, що існує лише один океан – Атлантичний.

Фернан Магеллан і його команда були першими європейцями, які перетнули Тихий океан під час першого навколосвітнього плавання в 1519 – 1521 рр. Після них іспанці, португальці, голландці, англійці здійснили ряд експедицій для освоєння шляху через Тихий океан до берегів Азії. Тоді було відкрито багато островів. Крім того мореплавці записували в корабельних журналах відомості про вітри, течії, припливи і відпливи та інші важливі відомості. Цікаво, що Магеллан намагався виміряти глибину Тихого океану, але, опустивши 762 м конопляної мотузки, дна так і не досягнув. Відомості про рослинність і тваринний світ узбереж і прибережних вод збиралися розрізнено.

У ХУІІІ ст. російські експедиції під керівництвом Вітуса Беринга й Олексія Чирикова (який, до речі, народився в Києві) зібрали науковий матеріал про мешканців північної частини Тихого океану. Знаменитим дослідником океану був англійський мореплавець Джеймс Кук, який наніс на карту численні тихоокеанські острови. Перші виміри температури води на поверхні й глибині були зроблені на початку ХІХ ст. під час навколосвітнього плавання Івана Крузенштерна й Юрія Лисянського.

У 1873 – 1876 рр. англійська експедиція на кораблі «Челленджер» зібрала різноманітну інформацію про особливості вод Тихого океану. Тоді вперше було складено карту його глибин і виявлено глибоководні жолоби. Згодом були здійснені дослідження на спеціальних наукових суднах – «Витязь» (1886 – 1889 рр., Росія), «Альбатрос» (1888 – 1905 рр., США) та ін.

У наш час науковці різних країн проводять дослідження океанічного дна, сейсмічних зон, міграцій промислових риб за допомогою підводних апаратів – батискафів і підводних човнів. Так були уточнені глибини, відкриті невідомі види морських організмів, створені нові карти океану.

Загін Васко Нуньєса де Бальбоа пройшов через ліси і болота й після всіляких пригод перетнув сучасний Панамський перешийок. Одного дня з пагорба він помітив величезний водний простір. Діставшись берега, Бальбоа, як був у одязі, зайшов у воду із прапором в одній руці та шпагою – в другій, і врочисто проголосив цей океан власністю іспанського короля.

Цікава географія

Перше в історії регулярне морське сполучення

Після навколосвітньої подорожі Магеллана у 1573 р. іспанці започаткували перше в історії регулярне сполучення через Тихий океан. Морські рейси здійснювалися із порту Акапулько в Мексиці до Маніли на Філіппінських островах. Шлях туди й назад складав 18 000 морських миль. Плавання до Філіппін тривало 60 днів. У зворотному напрямку воно було значно довшим і небезпечнішим, адже вітрильникам доводилося враховувати пануючі вітри. Ці рейси тривали 238 років і здійснювалися з винятковою пунктуальністю! І це за часів, коли плавали за компасом та вельми приблизними картами, коли все залежало від вітрів, течій, тайфунів, не кажучи вже про спеку, цингу та піратів!

БУДОВА І РЕЛЬЄФ ДНА . За різноманітністю рельєфу дно океану нічим не поступається поверхні суходолу. На океанічному дні розрізняють підводну окраїну материків, перехідну зону, ложе і серединно-океанічні хребти. Рельєф дна Тихого океану визначає єдина Тихоокеанська плита. Разом з іншими плитами, вона здійснює горизонтальні рухи, що супроводжуються підводними і наземними землетрусами та виверженнями вулканів.

Підводна окраїна материків у Тихому океані має вузький шельф (материкову обмілину) та крутий, сильно розчленований підводними каньйонами материковий схил.

У перехідній зоні, що лежить між підводною окраїною материків і ложем океану, земна кора материкового типу переходить у кору океанічного типу. Там розташовуються улоговини окраїнних морів, острівні дуги і глибоководні жолоби. Острівні дуги – це ланцюги островів, утворених величезними дугоподібними підводними хребтами, окремі вершини яких здіймаються над водою. Такими є, наприклад, Курильські, Японські острови. Глибоководні жолоби – вузькі і дуже глибокі (до 11 тис. метрів) прогини дна океану. Вони обрамляють острівні дуги і відділяють перехідні зони від ложа океану. У Тихому океані розміщуються більшість глибоководних жолобів Світового океану. Найглибшими з них є Маріанський (11 022 м) і Філіппінський (10 265 м).

Ложе розташовується на глибинах 3 000 – 6 000 м і займає більшу частину площі дна Тихого океану. Йому властива тонка океанічна земна кора. Рельєф ложа – поєднання улоговин і підводних гірських хребтів, які їх розділяють. Улоговини є гігантськими зниженнями дна і мають плоску або горбисту поверхню. Підводні хребти утворені вулканами. Наприклад, Північно-західний хребет, що розділяє Північно-Західну і Північно-Східну улоговини. Серединно-океанічні хребти – це величезні підводні гірські споруди, що утворилися із застиглої лави в місцях розходження літосферних плит. Два таких хребти простяглися на півдні і сході Тихого океану – Південнотихоокеанське і Східнотихоокеанське підняття. Іноді їх вершини піднімаються над рівнем океану у вигляді вулканічних островів. Так Океан народжує суходіл. Удовж меж океану розташовані сейсмічні зони Тихоокеанського вогняного кільця.

Чи може Тихий океан зменшитися?

Вважають, що приблизно через 50 млн років внаслідок руху літосферних плит Тихий зменшиться в розмірах. Натомість площі Атлантичного та Індійського океанів збільшаться. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.

Запитання і завдання

1. Користуючись картою, опишіть географічне положення Тихого океану.

2. Хто і коли досліджував Тихий океан?

3. Розкажіть про особливості перехідної зони дна Тихого океану.

4. Який рельєф має ложе океану?

5. Подумайте, чому в Тихому океані багато островів вулканічного походження.

6. За градусною сіткою карти обчисліть протяжність Тихого океану із заходу на схід по екватору (1˚ = 111,3 км).

Підпишіть на контурній карті назви морів – Берингове, Охотське, Японське, Південнокитайське, Філіппінське; проток – Берингова, Магелланова; каналу – Панамський; глибоководних жолобів – Маріанський, Філіппінський, островів – Гавайські, Маріанські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські.

Источник